5 глобальних чинників, які позначаться на українському аграрному ринку
Світові події і процеси, під результати яких доведеться підлаштуватися вітчизняним аграріям вже найближчим часом
Кон’юнктура в українській аграрній галузі визначається не тільки пропозицією сільгосппродукції на ринку і погодними умовами. Найчастіше куди більший вплив на прибуток виробників мають події, які відбуваються в десятках тисяч кілометрів від України і, на перший погляд, ніяк не пов’язані з доходом умовного фермера в Черкаській області. Застрахуватися від глобальних чинників неможливо, впливати на них — теж не можна, їх доводиться тільки приймати і підлаштовуватися під них.
iAgro сформував перелік з п’яти основних питань, відповіді на які матимуть прямий вплив на український АПК в поточному сезоні.
Чи введе Росія обмеження на експорт пшениці?
Обмеження на експорт пшениці з РФ лобіюють внутрішні переробники — в першу чергу, тваринники, які побоюються зростання цін на корми через рекордні темпи експорту (5,5 млн тонн, в два рази більше, ніж на цю дату в минулому році). Обговорюваний ліміт — 30 млн тонн, в той час як раніше в балансах фігурувало 35 млн тонн експорту.
Мінсільгосп Росії заперечує, що питання про обмеження експорту обговорюється, проте тамтешньому уряді не вперше вдаються до таких заходів — так, в 2015/2016 МР році в Росії діяли експортні мита на пшеницю.
Якщо такі обмеження будуть введені, це стане додатковим фактором, що стимулює світові ціни, який дозволить Україні значно збільшити маржинальність зернового експорту. З іншого боку, попит на українську зернову може виявитися настільки високий, що обсяги експорту вийдуть за межі, обумовлені в меморандумі між українським урядом з зернотрейдерами. В такому випадку Україна також може бути змушена вдатися до обмежень зовнішніх поставок.
Як будуть розвиватися події в американсько-китайському торговому конфлікті?
Наслідки торгового конфлікту між США і Китаєм, що виразилося в обміні митами на постачання розлогого переліку продукції (в тому числі, аграрної), відчуває весь світ.
Україну називають одним з можливих постачальників-замінників США при імпорті Китаєм сої та соєвого шроту. Однак, поки ця можливість відноситься до теоретичних — на сьогодні основні дивіденди отримують країни Латинської Америки.
Так, Аргентина вперше за три роки експортує соєву олію в Китай — і КНР дав зрозуміти, що готовий нарощувати закупівлю. Також країна переплачує за сою з Бразилії і Аргентини, щоб замінити нею американські боби.
Шанси України виявитися корисною Китаю будуть багато в чому залежати від подальшого розвитку торговельних відносин між КНР і США, а також від активності альтернативних постачальників. Може виявитися, що цей шанс залишиться невикористаним через нераціональну логістику, а також тривалі сертифікаційні процедури.
Скільки складе світове перевиробництво соняшникової олії?
Ціна відповіді на це питання — близько 100 млн дол. експортного виторгу, які може недоотримати Україна, для якої сира соняшникова олія — одна з ключових експортних категорій.
Світові ціни на цей товар уже досягли мінімуму за 10 років — 695-700 дол./т (FOB). Глобальне виробництво соняшнику очікується рекордним за три роки і може досягти 50,7 млн т. Рекордним обіцяє стати і виробництво масел в 2018/19 МР — 194,7 млн т, що на 3% вище минулого сезону і забезпечує передумови до глобального профіциту. Це може призвести до формування великих запасів в Україні та зниження експортного виторгу за цією товарною категорією.
У минулому році Україна експортувала олійних і продукції з них на 7,7 млрд дол.
Якою буде митна політика Індії щодо імпортованого в країну гороху?
Торговий режим на імпорт бобових в Індії прямо впливає на географію експорту і виробництво в Україні. Завдяки пільговому режиму імпорту в Індію факультативна досі культура — горох, почала бити рекорди два роки тому, а за підсумками 2017/18 МР експорт гороху з України досяг вражаючого обсягу — 873,5 тис. тонн, що на 80% вище, ніж в 2016/17 МР. Індія була ключовим ринком збуту, однак в кінці 2017 року ввела загороджувальні мита на імпорт бобових культур. Українські виробники переорієнтували частково поставки на ринок Європейського союзу.
29 серпня Міністерство торгівлі і промисловості Індії скасувало імпортне мито на горох, зробивши цей ринок знову надпривабливим для українських товаровиробників. Але свобода ввезення протрималася менше доби: 30 серпня обмеження на імпорт гороху знову набули чинності — до 30 вересня нинішнього року.
Чи перейде Узбекистан в новому сезоні на цукор-сирець?
2017/2018 маркетинговий рік, що завершився, на ринку цукру став успішним багато в чому завдяки експорту в Узбекистан — на цю країну довелося 173,49 тис. т або 32% від загального обсягу поставок (562 тис. т.) українського цукру. Але в наступному сезоні «лавочка може закритися»: є інформація, що Узбекистан планує запустити свої цукрові заводи на сирці. Якщо це станеться, то Україні доведеться активно, з коліс, шукати покупців білого цукру в далекому зарубіжжі. Експортний потенціал України щодо цукру на наступний сезон оцінюється в 600 тис. т (+ 7% до нинішнього сезону), при збереженні запасів на рівні 2017/2018 МР — 500 тис. т.
| Культуры: |
|---|