Спірна логістика: протистояння "укрзалізниці" із зерновими триває
Нардепи намагаються виступити посередниками, пропонуючи допустити на ринок приватну тягу
«Укрзалізниця» має намір ввести обмеження на поставку порожніх вагонів на станції для завантаження зерном, а також на відправку вагонів із зерном в порти. Як повідомила прес-служба УЗ із посиланням на операційного директора держкомпанії В’ячеслава Єрьоміна, залізничне відомство буде обмежувати подачу вагонів на ті станції, на які замовлено більше вагонів, ніж фізично може розміститися на під’їзних шляхах. Також вагони не будуть подаватися під завантаження зерном, якщо порт, в який вони повинні потім відправитися, затоварений і не зможе їх прийняти.
Таким чином «Укрзалізниця» намагається не допустити «роздування» заявок з боку експедиторів, оскільки експедиторські компанії сьогодні часто замовляють більше вагонів, ніж потрібно, щоб в умовах дефіциту отримати хоч щось.
УЗ заявила, що буде і далі робити ставку на перевезення зерна маршрутними поїздами і хоче збільшити такі перевезення вже при обробці зерна нового врожаю. З цією метою планується формувати маршрутні поїзди на збірних станціях для подальшої відправки в порт, і при цьому встановити для таких поїздів чіткий і регулярний графік. «Пілотний проект буде відпрацьовуватися по збірним станціям, зокрема, пілотними полігонами стануть станції Смородино і Гребінка», — зазначив В’ячеслав Єрьомін.
Досі «Укрзалізниці» не вдалося наростити маршрутні перевезення зерна, хоча її керівництво і бачить в цьому способі відправки майбутню модель зернової логістики. Як повідомив керівник експертного спрямування «ЦТС-Консалтинг», співголова Логістичного комітету ЄБА Андрій Шкляр, сьогодні при плані відправки в добу 20 маршрутів з зерновозами, УЗ фактично відправляє близько 4,5 маршруту, хоча в минулому році було в середньому 10 маршрутів на добу.
Крім того, залізничники не мають наміру відмовлятися від закриття малоефективних і незавантажених станцій. Як повідомив у своєму блозі директор з економіки та фінансів УЗ Андрій Рязанцев, з метою оптимізації витрат «Укрзалізниці» за змістом таких станцій бізнесу було запропоновано на одних станціях повністю зупинити роботу, а на інших — призупинити її до 1 січня 2019 року зі подальшим відновленням, але за умови, що в добу станції будуть завантажувати не менше п’яти вагонів. За словами Рязанцева, в цілому на балансі УЗ сьогодні 230 таких низькоефективних станцій, більшість з яких взагалі не проводили і не проводять операції з зерном. Підприємцям пропонується вибрати іншу найближчу станцію на відстані від 5 до 20 км і працювати з нею.
Рязанцев пояснив необхідність закриття малоефективних станцій тим, що у порівнянні з 1983-1989 рр. відправлення вантажів з залізничних станцій в цілому по Україні скоротилася майже у чотири рази — з 1 млрд тонн на рік до 277 млн тонн в 2017 році. Це скорочення призвело до того, що з +1047 станцій за підсумками 2017 року біля половини завантажили/розвантажили тільки 3% від загальної кількості вантажів, а з 497 локомотиводілянок половина перевезла тільки 1,1% всіх вантажів. «Тобто, у нас є станції і ділянки, які, фактично, є трутнями в залізничному вулику», — вважає директор з економіки.
Однак ініціатива «Укрзалізниці» зустріла завзятий опір ринку. У четвер у Верховній Раді пройшло засідання аграрного комітету, на якому депутати разом з учасниками ринку обговорювали варіанти вирішення логістичних проблем при перевезеннях зерна і олійних в цьому сезоні.
Депутати розкритикували ініціативу залізничників щодо збільшення маршрутних відправок зерна. Нардеп Іван Мірошниченко повідомив, що маршрутні поїзди з зерном можуть формуватися тільки на 50 станціях, і власники елеваторів, розташованих на них, отримали суттєві преференції, оскільки аграрії, щоб відправити зерно, вимушені везти його саме на ці елеватори.
Голова комітету Верховної Ради з питань транспорту Ярослав Дубневич заявив, що «Укрзалізниця» всіма доступними способами обмежує подачу вагонів на станції, які вона хоче закрити, хоча не має права цього робити без узгодження з органами місцевого самоврядування та без відповідного рішення Міністерства інфраструктури. А керівник Асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук відзначив, що через нестачу вагонів зриваються плани з вивезення шроту, і це загрожує зупинкою олійноекстракційних заводів.
За інформацією Івана Мірошніченка, через жорстокий дефіцит локомотивної тяги оборотність вагонів збільшилася з 8 діб в 2016 році до 20 діб в цьому році, а «Укрзалізниця» не поспішає ремонтувати локомотиви — з 9 млрд гривень, призначених на ці цілі, використано тільки 19%. «Ми повинні констатувати, що ситуація відповідає транспортному колапсу», — сказав він.
Депутати мають намір запропонувати свій варіант подолання логістичних проблем, який буде міститися в рішенні аграрного комітету Ради. Згідно з проектом цього документа, «Укрзалізниці» порекомендують не закривати станції для завантаження зерна і олійних, а роботу вже закритих станцій — відновити. Крім того, депутати мають намір рекомендувати відновити роботу автоматизованої системи розподілу порожніх вагонів, а також скасувати пріоритет по відправці вагонів на маршрутні перевезення. Це, на їхню думку, дозволить прозоро розподіляти вагони-зерновози між учасниками ринку.
Крім того, на засіданні комітету найчастіше звучала теза про те, що вирішити накопичені проблеми неможливе без допуску на залізницю приватної тяги. Ярослав Дубневич заявив, що для залучення до перевезень локомотивів приватних компаній не доведеться міняти законодавство. І прецеденти такої взаємодії вже є. «Потрібно негайно вживати заходів по приватній тязі. За великим рахунком, це — єдине рішення», — вважає депутат Ради Михайло Соколов.
Депутати також мають намір озвучити проблеми, що накопичилися в логістиці зерна і олійних прем’єр-міністру Володимиру Гройсману — в проекті рішення Кабміну рекомендується не пізніше 1 жовтня заслухати т.в.о. голови правління «Укрзалізниці» Євгена Кравцова на засіданні уряду за участю депутатів аграрного та транспортного комітету.
