Рілля в моніторі, або боротьба з аграрними рейдерами
Найбільший інтерес до придбання ріллі проявляють одноосібники, яких на 3 мільйони більше від власників підмораторних паїв. Водночас, попри хвилю рейдерських атак, послуги реєстраторів серед аграріїв на порядок популярніші від нотаріусів. Такі факти виявив земельний моніторинг Світового банку.
За 2016-2018 роки Європейський Союз виділив Україні 97 мільйонів євро на проведення земельної реформи, розповів керівник напрямку «Сільське господарство» представництва ЄС в Україні Бен Хел. На ці гроші Світовий банк уклав для нашої країни першу єдину базу даних щодо обігу землі, необхідну для запуску ринку ріллі, сказала регіональний директор СБ в Україні, Білорусі та Молдові Сату Кахконен.
До цього моменту Україна була лише однією із 45 країн світу, що не мали централізованої інформації про обіг земель. В сусідніх з Україною Грузії та Молдові роботу ринку ріллі не відслідковували аж до 2014-2015 років. «У багатьох країнах міністерства не зацікавлені впорядковувати інформацію про земельні відносини, а приватний сектор не виявляє жодного бажання показувати свої наділи. Але відсутність в Україні прозорої інформації призводить до заниження вартості землі, що у свою чергу призводить випадків аграрного рейдерства», - наголосив провідний економіст Світового банку Клаус Дайнінгер.
Інформація для «земельної» бази даних України збиралась та впорядковувалась в рамках «Моніторингу земельних відносин за 2016-2017 роки». Проект стартував після постанови Кабміну №639 від 23 серпня 2017 року, інформацію надавали Мінагрополітики, Держгеокадастр, Мін’юст, Держстат, ДФС, Держводагенство та Державна судова адміністрація. Результати робіт можна переглянути на сайтах Київської школи економіки та Держгеокадастру, доповнив керівник програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» Денис Нізалов.
Економіка зросте спадщиною
Найголовніше, за словами Нізалова, що засвідчив «Моніторинг земельних відносин за 2016-2017 роки» - ринок купівлі-продажу ріллі в нашій країні існує поза всіма законодавчими заборонами. У свою чергу, зняття «земельного мораторію» у першу чергу задовольнить інтереси не так агровиробників, як громадян України.
Наприклад, «земельний мораторій» не стосується 1,7 млн га ріллі, виданої під особисте селянське господарство (ОСГ). Але за ІІ половину 2015 року нових власників знайшли лише 11 тис га ріллі під ОСГ, у 2016 році – 35,5 тис га ріллі, у І половині 2017 року – 22,34 тис га ріллі. При цьому, як доповнює заступник директора департаменту реєстрації та нотаріату міністерства юстиції Іван Трофименко, за останні два роки в рамках угод емфітевзису знайшли нових власників лише 80 тис га ріллі. На думку урядовця, такі показники свідчать, що емфітевзис не є інструментом обходу «земельного мораторію». Також – що оренда паю є найбільш економічно вигідною навіть для тих аграріїв, які мають достатньо фінансів для розширення земельного банку: за 2015-2017 роки було укладено нових угод на оренду 13,5 млн га ріллі, ще 2,41 млн га ріллі було передано новим власникам як спадщину, доповнив в.о. голови Держгеокадастру Олександр Колотілін.
Водночас, за останні два роки кількість земельних ділянок відумерлої спадщини виросла на 13% або до 6,5 тис паїв, площа – на 13% або ж до 25 тис га паїв. При цьому найбільша кількість «відумерлих» ділянок фіксувались у Сумській, Черкаській та Полтавській областях, найбільші площі «відумерлих» наділів – на Кіровоградщині та Херсонщині. Власники таких паїв за життя не мали прямих спадкоємців, а також не змогли знайти покупців на свою власність через законодавчі обмеження. Окрім того, через «земельний мораторій» не витребуваними залишились 121,5 тис паїв загальною площею 390 тисяч га: потенційні власники не бажали набувати наділи через заборону продажу такого майна. Потенційними покупцями невитребуваних та «відумерлих» паїв могли б стати самі селяни: до 1 січня 2018 року 9,46 млн громадян України скористались правом на безоплатну приватизацію ріллі, та отримали 2 млн га під ОСГ та 70 тис га під садівництво. При цьому найбільше такого виду наділів приватизували на Волині – 327 тис га, Івано-Франківській – 260 тис га та Хмельницькій областях – 257 тис га. Для порівняння: власників «підмораторних» паїв в Україні налічується 6,7 млн га, доповнила заступник міністра аграрної політики Олена Ковальова. Тому, як переконана регіональний директор Світового банку Сахконен, запуск ринку землі навіть з обмеженнями на купівлю «в одні руки» пришвидшить ріст економіки України на 1,6% щороку.
Грунтові висновки
Окрім запуску ринку землі, уряд зможе використати інформацію з «Моніторингу земельних відносин» для подальшого розвитку місцевих громад та боротьби з рейдерством, кажуть експерти. Зокрема, у земельному кадастру нема інформації щодо судових рішень відносно конкретних земельних ділянок. Окрім того, попри свій негативний імідж, реєстратори мають серед аграріїв більший попит на свої послуги, аніж нотаріуси: якщо за останні два роки 2858 реєстраторів державних органів та місцевого самоврядування зареєстрували 347 тисяч угод оренди ріллі, то 6450 державних та приватних нотаріусів – лише 36 тисяч угод. При цьому найчастіше до реєстраторів звертаються аграрії Чернігівщини – 1151 угода на одного реєстратора, Вінничині – 745 та Сумщині – 648. До нотаріусів при укладанні угод про оренду – аграрії Черкащини – 304 угоди на одного нотаріуса, Тернопільщини – 236 угод та Хмельниччини – 226 областей. Тому Мін’юст запроваджуватиме обмін даними в он-лайн режимі між земельним кадастром та Єдиним реєстром судових рішень. Також – допрацює електронні сервіси, що інформуватимуть про можливі зазіхання рейдерів на агрогосподарства, запевняє Трофименко. Нагадаємо, що формальною підставою для резонансної рейдерської атаки на фермерське господарство «Строгого О.Ф.» стало судове рішення, за яким право власності на ФГ передали жительці окупованого Донбасу.
Більш того – до земельного кадастру, залежно від адміністративного району, лишаються не внесеними від 99% до 10% державних та приватних земельних ділянок. За словами першого заступника міністра аграрної політики Максима Мартинюка, вцілому по Україні не інвентаризовано 27% державних земель, переважно – землі оборони, лісового та водного господарства. Через нестачу даних у кадастрі у 2017 році фіскали оподаткували 142 тисячі юридичних осіб, або на 3 тисячі компаній менше, ніж у 2016 році. При цьому середній платіж земельного податку для агровиробників виріс від 140 тис грн у 2016 році до 162 тис грн у 2017 році, загальна сума сплаченого податку – від 7,5 млрд грн до 8,85 млрд грн.
Аби зменшити податкове навантаження на легальних агровиробників, але зберегти рівень доходів місцевих бюджетів, уряд завершить інвентаризацію всіх 12 млн га державних земель, обіцяє в.о. голови Держгеокадастру Олександр Колотілін. Цікаво, що ріст податкових платежів не завадив аграріям інвестувати у меліорацію своєї ріллі: за 2015-2017 роки площа зрошуваних земель виросла на 4%, осушуваних - на 2%. Тому уряд шукатиме кошти, аби відновити роботу меліоративних систем у 128 районах нашої країни, коментує Ковальова. Всього в Україні налічується 1,69 млн га ріллі, оснащеної зрошувальними системами, полив відсутній на 73% площі таких наділів.
