Вслід на інтенсифікацією світового сільського господарства значно зросли і об'єми використання синтетичних пестицидів, добрив та інших речовин, які потрапляючи у водоносні горизонти завдають серйозних збитків екології. Встановлено, що найпоширенішими хімічними забруднювачами, виявленими в підземних водоносних горизонтах по всьому світу, є сільськогосподарські нітрати.
Наразі основними джерелами забруднення води в багатьох країнах є не міста або промисловість, а сільське господарство, йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
У доповіді говориться, що сучасне сільське господарство відповідає за скидання у водойми великих обсягів агрохімікатів, органічних речовин, суспензій і сольових розчинів.
«Бум світової продуктивності сільського господарства після Другої світової війни в значній мірі був досягнутий шляхом інтенсивного використання таких речовин, як пестициди та хімічні добрива», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що лише з 1960 року використання мінеральних добрив зросла в десять разів, а з 1970 року світова торгівля пестицидами зросла з одного до 35 млрд доларів на рік.
Найбільш ефективним способом зниження тиску на водні екосистеми і сільську екологію на думку фахівців є обмеження скидання забруднюючих речовин із джерел, або перехоплення їх перш, ніж вони потраплять в уразливі екосистеми.
«Існує багато хороших практик, за допомогою яких можна знизити викиди забруднюючих речовин з ферм в навколишні екосистеми, в тому числі: зведення до мінімуму використання добрив і пестицидів, створення буферних зон уздовж водотоків і кордонів ферм, або вдосконалення схем по контролю дренажу», — йдеться у повідомленні.
Один з шляхів комплексного підходу до зниження тиску на екологію полягає у використанні стійких до шкідників сортів сільськогосподарських культур з практикою сівозміни та використанням природних хижаків відомих шкідників.
У ФАО наводять деякі факти негативного впливу сільського господарства на навколишнє середовище: