Без м’яса нікуди: 10 тез ФАО про вплив тваринництва на світову економіку
У виробництві тваринницької продукції в усьому світі зайняті близько 1,3 млрд людей, а близько 600 млн найбідніших домогосподарств тримають домашню худобу в якості основного джерела доходу. Про це йдеться в доповіді Комітету з сільського господарства Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Всесвітнє тваринництво: перетворення сектора в рамках цілей сталого розвитку» («World Livestock: Transforming the livestock sector through the Sustainable Development Goals»).
«Навіть найсучасніші постіндустріальні суспільства як і раніше у великій мірі покладаються на домашню худобу для забезпечення населення продовольством і поживними речовинами. А сектор тваринництва в цілому може грати ключову роль у поліпшенні життя мільйонів людей, надаючи продукти харчування, створюючи робочі місця, збільшуючи доходи, забезпечуючи економічні можливості і зміцнюючи ті активи, які сільські домогосподарства використовують для отримання коштів для існування», – зазначає у вступному слові до доповіді генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва.
Про внесок в економіку
На частку тваринництва припадає 40% від загального обсягу сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах і 20% – у країнах, що розвиваються. Тваринництво може стимулювати глобальне економічне зростання двома основними способами: прямим внеском у засоби існування в сільських районах і сільськогосподарську продукцію; і, з огляду на різні зв’язки цього сектора з іншими галузями, завдяки мультиплікативному ефекту продуктів тваринництва, які прямують по ланцюжках поставок до споживача.
Про відновлювану енергію
Близько 17% населення світу не мають доступу до електрики, а 38% живуть в антисанітарії. Майже 80% цих людей – мешканці сільської місцевості. При цьому 80% споживаної енергії в світі виробляється з викопних видів палива, які не тільки є вичерпними, а й забруднюють навколишнє середовище. «Енергетична революція», в рамках якої вугілля і нафту замінять чистими джерелами енергії, швидше за все, стане одним з найбільш значних досягнень XXI століття. А перетворення гною від поголів’я худоби на біогаз може привести до того, що значне джерело поновлюваного палива буде доступним більш ніж мільярду людей, що дасть їм доступ до надійного і сталого енергопостачання.
Про конкуренцію
Збільшення попиту на продукти тваринного походження посилить тиск на екосистеми і біорізноманіття, а виробники продукції тваринництва зіткнуться з більшою конкуренцією за капітал, трудові ресурси, землю, воду й енергію. Очікується, що продуктивність сектора зростатиме, але зі зменшенням темпів, у той час як трансформація структури ринку може перешкодити дрібним виробникам і бідним споживачам отримати вигоду з економічного зростання.
Про воду
Сільське господарство використовує близько 70% наявних у світі запасів прісної води, приблизно 30% з якої доводиться на тваринництво. Але пряме і непряме використання прісної води є лише однією з центральних проблем. Друга за значимістю проблема – управління відходами та їх видалення. Стоки і витоки поживних речовин із відстійників відходів тваринництва не менш руйнівні і для прісноводних водойм, і для морів і океанів.
Про сільське господарство в містах
До 2050 року 2/3 населення світу житиме в містах. Згідно з демографічними прогнозами ООН, простежується чітка тенденція до збільшення частки міського населення в порівнянні з сільським (2015 рік – у селі 46%, у місті 54%; 2030 рік – 40/60%, 2050 рік – 34/66%) . Сільськогосподарські кластери в міській смузі – один з аспектів урбанізації, вже існуючий у різних формах у багатьох містах світу. Основні переваги міського тваринництва – отримання доходу, створення робочих місць, а також забезпечення продовольчої безпеки та поліпшення логістики продуктів харчування.
Але є й ризики: за відсутності належних санітарних умов та інфраструктури міське тваринництво може створювати загрози екології та здоров’ю людей. Щоб цього уникнути, слід поліпшити координацію дій між департаментами охорони здоров’я, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Також необхідні освітні програми для фермерів з управління ризиками для здоров’я і екології, поширення інформації про ці ризики та їхнє врахування в законодавстві і міському плануванні.
Про зміни клімату
Зв’язок тваринництва зі змінами клімату – двосторонній. З одного боку, глобальні викиди парникових газів від ланцюжків поставок тваринницької продукції становлять 14,5% від загального обсягу антропогенних викидів. Вони в основному надходять з кишкової ферментації (CH4), кормової і фуражної продукції (CO2 і N2O) і від гною (N2O і СН4). З іншого боку, зміна клімату впливає на вирощування худоби: змінюються якість і доступність кормів і фуражу, а також захворюваність та поширеність хвороб тварин.
Про значення для харчування
На продукти тваринництва припадає в середньому 33% норми споживання білку і 17% споживання калорій людиною. Вони являють собою живильні джерела енергії і забезпечують потреби організму в основних мікроелементах. Деякі з них, такі як вітамін B12, рибофлавін, кальцій, залізо, цинк і різні незамінні жирні кислоти, складно отримати в достатній кількості лише з харчових продуктів рослинного походження.
Про гендерні перекоси
У країнах, що розвиваються, жінки складають в середньому 43% сільськогосподарської робочої сили. Сільські жінки значною мірою сприяють розвитку дрібномасштабного сектора тваринництва. За оцінками експертів, у всьому світі вони складають 2/3 дрібних тваринників з низьким доходом. Однак внесок жінок у сектор тваринництва стримується нерівністю в порівнянні з чоловіками. В сільськогосподарському секторі це – утруднений доступ до землі, води і контролю над цими ресурсами, а також складнощах доступу до кредитів, ринків і технічної інформації. Отже, жінки-скотарі зазвичай стикаються з великими економічними, соціальними та інституційними бар’єрами і часто не мають коштів для повної участі, підтримки та модернізації своєї діяльності.
Про продовольчий долар США*
За даними Служби економічних досліджень Міністерства сільського господарства США (ERS), з «продовольчого долара», витраченого у 2016 році споживачами США на вітчизняну продукцію, лише 7,8 цента дісталися фермерам/виробникам, 15,2 цента – переробникам, 2,4 цента – були витрачені на упаковку, 3,6 цента – на транспортування, 9,1 цента – оптова торгівля, 12,4 цента – роздрібна торгівля, 36,3 цента – послуги, що надаються підприємствами громадського харчування, 3,9 цента – витрати на енергетику, 2,6 цента – реклама, 3,3 цента – фінанси і страхування, 3,5 цента – інші витрати.
Про перспективи
Згідно з прогнозами ФАО, виробництво молока в світі у 2030 році буде на 33% вище базового рівня 2015-2017 років. Зростання виробництва в країнах, що розвиваються, обумовлене спільним збільшенням кількості молочного стада на 1,2% у рік і врожайності на 1% у рік; тоді як у розвинених країнах зростання в основному забезпечується за рахунок підвищення врожайності. Три основні виробники в базовому періоді – це ЄС (21%), Індія (20%) і США (12%). До 2030 року Індія випередить ЄС і стане найбільшим виробником молока. На її частку, разом з Пакистаном, припадатиме майже третина світового виробництва молока.
Світове виробництво м’яса у 2030 році буде на 19% вищим у порівнянні з базовим періодом 2015-2017 років. Хоча найбільші виробники (Бразилія, Китай, ЄС і США) продовжуватимуть домінувати в м’ясному виробництві, весь загальний приріст на цьому ринку забезпечать країни, що розвиваються, особливо Аргентина, Бразилія, Індія, Мексика та Пакистан.
М’ясо птиці залишиться основним фактором зростання світового виробництва м’яса у відповідь на розширення світового попиту на це доступне джерело тваринного білка. Виробництво буде швидко розширюватися в країнах, які в надлишку виробляють фуражне зерно.
Нагадаємо, що в структурі ФАО немає спеціалізованого тваринницького форуму. Але, як підкреслюють в організації, він необхідний для розгляду компромісних рішень і для підготовки рекомендацій Комітету, Раді та Конференції з технічних питань. Цю важливу функцію міг би виконувати підкомітет по тваринництву.
* Джерело за 2016 р. – USDA, в дослідженні ФАО використана інформація за 2015 р.
