У березні 2025 року Китай різко скоротив імпорт зернових культур із ключових постачальників, зокрема України, країн Євросоюзу та Америки. Як повідомляє Прайм із посиланням на дані Головного митного управління КНР, загальний обсяг закупівель зерна в грошовому еквіваленті впав у чотири рази у річному вираженні — до $463,9 млн.
Найбільше постраждали кукурудза та пшениця — імпорт першої впав у 23 рази, другої — у 10,6 раза.
Абсолютним антирекордсменом стала Україна: постачання українського зерна скоротилося у 2,4 тисячі разів, до лише $60 тис., у порівнянні з $141,3 млн у березні 2024 року.
Значні втрати зафіксовано й у країнах Євросоюзу. Імпорт із Німеччини впав у 779 разів — до $44 тис., з Франції — у 204 рази, до $1 млн. Поставок із Болгарії взагалі не було, тоді як рік тому вони становили $67 тис.
Постраждали також експортери з обох Америк:
-
Бразилія поставила зерна на $20,8 млн (у 17,5 раза менше, ніж торік),
-
США — на $20,3 млн (у 11 разів менше),
-
Аргентина — на $21 млн (у 6 разів менше).
Інші великі постачальники також втратили обсяги:
-
Австралія — мінус у 2,6 раза,
-
Канада — у 2,5 раза.
Водночас низка азійських країн змогла наростити поставки, переважно за рахунок рису.
Зокрема:
-
Індія збільшила експорт у 284 рази, до $13,8 млн,
-
В’єтнам — утричі, до $46,5 млн,
-
Таїланд — у 1,5 раза, до $26,8 млн,
-
М’янма та Камбоджа — на третину, до $18 млн та $8 млн відповідно.
Єдиним винятком серед «неазійських» постачальників став Уругвай, який експортує до Китаю ячмінь: його поставки зросли у 67 разів, до $11 млн.
Різка зміна структури імпорту свідчить про глибокі зміни в торговельній політиці Китаю на тлі геополітичної напруги та переорієнтації ринку.
