Клімат змінює агрокарту України: зона достатнього зволоження відступає на північ
В Україні фіксують системні зміни кліматичних умов, які безпосередньо впливають на сільське господарство. Зокрема, зона достатнього зволоження ґрунтів поступово скорочується, а її межа зміщується у північному та північно-західному напрямку. Про це йдеться у науковій публікації кандидата сільськогосподарських наук Андрія Федоренка з Інституту захисту рослин НААН.
Однією з ключових тенденцій останніх десятиліть є зміна характеру опадів. Все частіше місячна норма дощів випадає за один-два дні у вигляді інтенсивних злив. Такі опади є малоефективними для сільського господарства, адже значна частина вологи не встигає проникнути в ґрунт і втрачається через стік.
Аналіз гідротермічного коефіцієнта (ГТК) за період 2002–2024 років свідчить про загальне посушливішання клімату. Для зони Степу середнє багаторічне значення ГТК має становити 0,9, однак фактично за останні 23 роки воно знизилося до 0,82. У Лісостепу нормативний показник 1,3, що відповідає зоні достатнього зволоження, зменшився до 1,12, тобто територія фактично перейшла у зону недостатньої вологості. На Поліссі ситуація поки залишається відносно стабільною — ГТК становить 1,42, однак і тут зафіксовано зниження порівняно з багаторічною нормою.
У середньому по Україні багаторічне значення ГТК мало б становити 1,3, однак за останні два десятиліття воно знизилося до 1,1. Особливо різкі зміни спостерігаються у період активної вегетації з квітня по вересень. Саме в цей час зниження рівня зволоження є більш вираженим, ніж за підсумками року загалом, що свідчить про погіршення умов для росту та розвитку сільськогосподарських культур.
Найбільш посушливими за досліджуваний період стали 2009, 2015 та 2018 роки, коли ГТК знижувався до 0,8. Близькі до критичних значення фіксувалися також у 2003, 2011, 2017 та 2024 роках. Найвологіші роки припали на початок аналізованого періоду — 2004, 2005 та 2010 роки, однак навіть тоді простежувалася тенденція до поступового зменшення рівня зволоження.
Картографічний аналіз середніх показників ГТК за 2019–2024 роки у порівнянні з багаторічними даними 1986–2005 років підтверджує: зона достатнього зволоження ґрунтів в Україні звужується і зміщується у північно-західному напрямку. Це означає, що значна частина територій, які раніше вважалися придатними для стабільного землеробства без додаткового зрошення, поступово переходять у зону підвищеного ризику посух.
Фахівці наголошують, що такі кліматичні зміни потребують перегляду агротехнологій, структури посівів та ширшого впровадження адаптивних рішень у землеробстві.
