П'ять східних країн Європейського Союзу (ЄС) вимагають запровадження імпортних мит на українське зерно, стверджуючи, що надлишок дешевшої сільськогосподарської продукції з України з'їдає їхні експортні ринки.
Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини направили листа до Європейської комісії з проханням вжити заходів. Ці п’ять країн входять до числа шести держав-членів ЄС, які виробляють більше пшениці та кукурудзи, ніж їм потрібно, що є ключовим для європейської продовольчої безпеки та стратегічного суверенітету, заявили міністри.
«Ось чому Брюсселю необхідно запровадити заходи, які захистять ринки держав-членів, які межують з Україною, і водночас допоможуть їм використати їхній експортний потенціал у повній мірі», — йдеться в листі, підписаному міністрами, зокрема міністром сільського господарства Угорщини Іштваном Надем.
«Одним із таких (заходів) може бути запровадження імпортних мит на найбільш чутливу сільськогосподарську продукцію».
Експорт зерна був джерелом напруженості між Україною та її сусідами з ЄС, оскільки Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина стали альтернативними транзитними шляхами для українського зерна, щоб допомогти компенсувати повільніший експорт через чорноморські порти України після російського вторгнення у 2022 році.
За словами міністрів, більші розміри українських ферм здешевлюють експорт зерна з країни, і це виштовхує фермерів ЄС з їхніх традиційних експортних ринків. Фермери Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини «зазнали значних збитків» після того, як минулого року ЄС призупинив імпортні квоти та мита на зерно з України, заявили вони.
Міністри також закликають Єврокомісію перевірити у звіті, чи відповідають українські виробничі принципи стандартам ЄС.
Скарги були адресовані єврокомісару з питань торгівлі Валдісу Домбровскісу та комісару з питань сільського господарства Янушу Войцеховському.
Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про обмеження імпорту українського зерна у вересні минулого року після того, як Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на імпорт до п’яти країн-сусідів України з ЄС. Усі три заборони стосуються лише внутрішнього імпорту та не впливають на транзит на подальші ринки.
Україна у відповідь подала скаргу до Світової організації торгівлі на три країни, тоді як інші члени ЄС розкритикували односторонні кроки.
Україна шукала будь-які можливі шляхи експорту своїх сільськогосподарських товарів після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року. Майже рік угода щодо зерна дозволяла безпечно проходити українські партії зерна Чорним морем.
Українські чиновники очікують урожай зернових і олійних культур у 79 мільйонів тонн у 2023-24 роках із експортним профіцитом у 50 мільйонів тонн. До вторгнення Росії в Україну Україна становила 9% світового експорту пшениці, 15% кукурудзи та 44% соняшникової олії.
Відтоді з середини вересня Україна перевезла майже 15 мільйонів тонн вантажів через свій альтернативний Чорноморський коридор, який пролягає вздовж узбережжя поблизу Румунії та Болгарії, до Туреччини, в основному це продукти харчування.
Порт Констанца в Румунії повідомив про рекордний експорт зерна в 2023 році, частково через різке зростання поставок з України.
