Попит на пасту в Марокко зростає: що це означає для зернового ринку
Зростання споживання пасти в Марокко напряму впливає на попит на тверду пшеницю (durum), яка є ключовою сировиною для її виробництва. Урбанізація (близько 65% населення проживає в містах) та зміна харчових звичок роблять пасту зручною альтернативою традиційному кускусу, особливо у міських домогосподарствах.
Власне виробництво твердої пшениці в Марокко залишається обмеженим через хронічні посухи та нестабільні врожаї. За останні п’ять років країна чотири рази стикалась із дефіцитом опадів, що підвищує залежність від імпорту зерна. Основні постачальники — Канада та Франція, які виграють від зростання внутрішнього споживання пасти та розширення переробки.
Марокко має близько 45 млинів, що спеціалізуються на переробці твердої пшениці. Сукупні обсяги помелу коливаються залежно від урожаю, але загальна тенденція — зростання ролі переробки замість експорту сировини. Це створює стабільний попит на імпортне зерно навіть у роки слабкого врожаю.
Окремий чинник — експорт пасти. Марокко активно постачає макаронні вироби до країн Західної Африки (Мавританія, Сенегал, Кот-д’Івуар), і до 2026 року експорт може зрости до $54 млн. Це означає, що попит на тверду пшеницю формується не лише внутрішнім ринком, а й зовнішнім збутом готової продукції.
Таким чином, зростання популярності пасти в Марокко підтримує довгостроковий імпортний попит на durum-пшеницю та посилює конкуренцію за якісне зерно на світовому ринку, особливо в умовах кліматичних ризиків у Північній Африці.
