Науковці з Університету штату Айова, під керівництвом професора факультету агрономії Мадана Бхаттачарія, провели дослідження, яке дає надію на захист від деяких з найбільш серйозних загроз сої, включаючи синдром раптової смерті сої (SDS) і соєвої цистоутворюючої нематоди. Про це повідомляє AgNews.
Головна причина втрати врожаю сої є саме SDS, тому первинною метою дослідження вчені ставили підвищення стійкості до хвороби.
SDS (синдром раптової смерті) виникає через грунтовий гриб (Fusarium virguliforme), який вражає коріння рослини.
Симптоми хвороби зазвичай проявляються на листках після цвітіння. Одним з перших ознак появи SDS є хаотичні жовті плями між жилками. Хворі рослини мають згнилі стрижневі й бічні корені, тому на той час, коли агроном виявляє знебарвлені листя, процес загибелі рослин стає фактично незворотним.
Група професора Бхаттачарія змогла ідентифікувати ген, який може забезпечити підвищену стійкість до SDS, і, як з’ясувалося, до інших шкідників сої.
«Цей ген був виявлений в бобових і в деяких інших культурах, таких як какао, джут і бавовник. Експресія цього гена дуже швидко придушується після зараження Fusarium virguliforme. Для підвищення експресії гена, ми замінили частину одного гена на три інших, які індукуються під час інфекції», – зазначив Мадан Бхаттачарія, професор Університету штату Айова.
Науковці здійснили випробування трансгенних ліній з надлишковою експресією гена протягом чотирьох вегетаційних сезонів і виявили, що близько 91% трансгенних рослин показали стійкість до SDS, що не вплинуло на врожайність рослин.
Крім того, вони помітили, що трансгенні рослини сої стали більш стійкими не тільки проти ґрунтового гриба Fusarium, а й проти павутинних кліщів, соєвої попелиці і, що найбільш важливо, соєвих цистоутворюючих нематод.
Вчені також виявили, що згаданий ген управляє більше ніж 20 сигнальними генами для захисних реакцій. Вони вважають, що подальші дослідження і випробування можуть встановити, що цей ген є головним для захисту від безлічі патогенів та шкідників.