Захворювання птиці на віспу частіше реєструється восени і взимку
Віспу птиці треба диференціювати від інфекційного ларинготрахеїту, парші, дерматонекрозів, що спричиняють стафілококи, дія мікотоксинів, гіповітаміноз А.
До віспи найсприйнятливіші кури, індики, голуби, цесарки, фазани, дрібні співучі птахи. Захворювання частіше реєструється в осінній і зимовий періоди. Восени переважає шкірна форма інфекції, в решту часу ураження слизових оболонок.
Попередній діагноз захворювання має бути підтверджений результатами лабораторних досліджень. До лабораторії зазвичай відправляють уражені ділянки шкіри, з яких роблять мазки-відбитки та гістозрізи для виявлення збудника.
Виділення вірусу здійснюють зараженням суспензією 9-12-денних курячих ембріонів. За наявності вірусу на хоріон-алантоїсній оболонці формуються віспяні вогнища, які зливаються між собою або ізольовані один від одного.
Виконують біопробу на неімунних курчатах, яким вірусовмісну рідину втирають у фолікули стегна. Також готують зрізи для гістологічного дослідження та забарвлюють їх за методом Морозова або Пашена для виявлення тілець-вкраплень Болінгера.
У мазках-відбитках зі зрізаних віспинок можна виявити й еозинофільні цитоплазматичні тільця Бореля. Серологічні дослідження проводять у РДП або РІФ, ПЛР.
