Між владою та фермерами немає ефективної комунікації: думка експерта

   Якщо Президент Володимир Зеленський та Кабмін не вибудують конструктивний діалог з аграріями, реформа землі може бути не схвалена ані фермерами, ані пересічними громадянами. Це засвідчила нещодавня зустріч Зеленського з представниками агроспільноти. Такої думки дотримується економіст

   Таку думку висловив економіст Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.

   Він підкреслив, що початком розбіжностей думок землевласників з представниками влади стала промова Голови Кабміну відносно майбутнього формату земельної реформи. А саме, допущення іноземних громадян до українського ринку землі з обмеженням щодо реєстрації та обсягів земельного банку.

   «Але у відповідь аграрії лише почали кампанію «ні продажу землі іноземцям». А після того як Зеленський публічно підтримав прем'єра — і зовсім почали перекривати ключові автомагістралі України», — згадав експерт.

   Економіст Григорій Кукуруза звертає увагу, що докори аграріїв, які висловлюють протест у неконструктивній позиції ще більше посилює непорозуміння їх з владою.

   «...Кожен з обурених аграріїв — це власник ферми, який обробляє землю, виробляє сільськогосподарську продукцію, створює робочі місця для своїх односельців і сумарно забезпечує до 40% товарного експорту. Очевидно, позиція аграріїв при формуванні концепції земельної реформи не може бути не розглянута», — говорить фахівець.

   За його словами, нині відсутні проблеми з неризидентами або вітчизняними агрохолдингами. Натомість існує ризик фермерів — не викупити землю, яка сьогодні ними обробляється.

   Зокрема, за словами Григорія Кукурузи, актуально поглянути на те, що нині понад 50% угідь орендується. І у висновку на підприємства з більш ніж 10 тис. га (тобто, агрохолдинги) припадає лише 18% земельного банку. Отже, малі та середні фермерства, у яких в оренді сьогодні до 10-11 млн га, при відкритті ринку опиняються під ризиком втрати своєї землі, а відповідно й всього бізнесу.

   «При цьому, будемо відверті, у багатьох з орендарів не підписані договори оренди, а у тих, які їх таки підписали, — мінімальні шанси відстояти своє право користування землею після зміни власника. Тому я б не говорив виключно про ризики фермерів втратити свою землю при скасуванні мораторію. З огляду на їхню кількість — це проблема збереження макростабільності всієї країни. Відповідно завдання уряду полягає в тому, щоб забезпечити фермерам доступне фінансування під викуп землі», — наводить пояснення економіст.

   Григорій Кукуруза дотримується думки, що дрібні сільгоспвиробники не знайдуть фінансової допомоги самотужки. Обсяг кредитного портфелю АПК нині становить всього 65 млрд грн – це 8% від загального корпоративного портфеля банківської системи. Ефективна відсоткова ставка для сільгоспкомпанії сьогодні знаходиться у межах 23-25%. Держпідтримку в 4,4 млрд грн спрямують на компенсацію ставок і внесок в капітал організації з гарантування кредитів. Залишається питання щодо методики розподілу і достатності бюджету. При ставці в 25% повністю покрити вдасться тільки 17,6 млрд грн кредитів, що еквівалентно всього 350 тис. га.

   Експерт запевняє, що вирішити проблему можна залучивши кошти на міжнародному ринку.

   «Зробимо припущення, що Міністерство економіки схвалить держпідприємству, що знаходиться в пулі його управління, фінансовий план на розміщення єврооблігацій на суму в $1-1,5 млрд під кредитування аграріїв. Сумарно з адміністративними витратами це забезпечило б необхідний в перші 2-3 роки кредитний ресурс за прийнятною ставкою в 10-12% річних в національній валюті (по форвардам з поставкою зернових, наприклад). І саме для даних 10-12% міг би зіграти важливу роль бюджет агродотацій і передбачувані компенсації», — розповів він.

   Григорій Кукуруза упевнений, що цю роль може виконувати «Державна зернова компанія», «Аграрний фонд» чи нове держагентство.

   «Хто виграє при такому сценарії? По-перше, малі та середні фермери, які отримають можливість викупити необхідні їм земельні ділянки та розрахуватися майбутнім урожаєм. Це нівелює ризики провалів АПК в перший рік відкриття ринку і відтоку населення, як результату короткострокового зростання безробіття в сільському господарстві. По-друге, Кабінет Міністрів, парламент і Президент не тільки не послаблять, але й істотно зміцнять свій мандат на проведення реформ. По-третє, власники паїв зможуть продати свою землю значно дорожче, якщо ми забезпечимо насиченість ринку фінансовим ресурсом», — висловив він підсумкову думку.