З 1 січня 2019 року запроваджується нова європейська система моніторингу водних ресурсів
Уряд підтримав розроблений Мінприроди Порядок здійснення державного моніторингу вод, який почне діяти в Україні з 1 січня 2019 року та запровадить нову європейську систему моніторингу водних ресурсів.
Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. Передає Національний промисловий портал, з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.
Він зазначив, що нова система моніторингу дозволить реально оцінити ситуацію зі станом водних ресурсів в Україні і надалі на підставі цих даних будуть ухвалюватися ефективніші управлінські рішення.
Ми врешті запроваджуємо в Україні точно такі ж підходи до моніторингу стану поверхневих вод, які діють в Європейському Союзі. Це означає, що ми покінчимо із ситуацією, коли кілька органів моніторили одні і ті ж показники, а за іншими не слідкував ніхто, коли різні органи вимірювали у різних одиницях, а загальнодержавна програма моніторингу не давала чіткої картини стану водних ресурсів, – пояснив Остап Семерак.
Крім того, нова система моніторингу дасть можливість кожному громадянину та експерту отримувати у доступний спосіб і по-європейськи класифіковані дані про стан водних масивів, басейнів річок загалом. Дані, отримані у результаті моніторингу, будуть оприлюднюватися на спеціалізованому порталі.
Отож із 1 січня 2019 року – ми поступово і впевнено переходимо на нову європейську систему, – резюмував Міністр екології та природних ресурсів.
Нагадаємо, Україна згідно вимог Угоди про асоціацію з ЄС зобов’язалася реформувати водний сектор та здійснювати управління ним за басейновим принципом як того вимагає Водна рамкова директива Європейського Союзу. Наприкінці 2016 року парламент ухвалив розроблений Мінприроди законопроект №3603. Він запровадив в Україні так зване інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом, яким, зокрема, передбачено, що основною одиницею управління є басейн водного об’єкту. Басейновий принцип управління водними ресурсами також передбачає, що фінансовий механізм гарантує безпосередній зв’язок між платою за водокористування і фінансуванням пріоритетних водоохоронних заходів у межах басейну.
