AgriLab Farming відпрацьовує стратегію покращення збіднених та деградованих ґрунтів України

  Господарство AgriLab Farming відпрацьовує стратегію покращення «здоров’я поля» та водночас економічно ефективного управління «бідними» легкими ґрунтами в реальних виробничих умовах. Про це повідомляє прес-служба компанії.

  «Кліматичні зміни без належних технологічних і ґрунтозахисних заходів прискорюють процеси деградації ґрунтів. При цьому навіть ті, кому пощастило мати в обробітку чорноземи, не можуть почуватися у безпеці, адже властивості навіть таких ґрунтів можуть погіршуватися. Стратегію покращення „здоров'я поля“ та водночас економічно ефективного управління „бідними“ легкими ґрунтами в реальних виробничих умовах відпрацьовує господарство AgriLab Farming», — йдеться в повідомленні.

  Так, в агролабораторії AgriLab відмічають непоодинокі випадки, коли в межах високопродуктивних полів з’являються ділянки, які по забезпеченню органічною речовиною та іншими ресурсами досягають рівня збіднених дерново-підзолистих ґрунтів.

  Водночас при ефективному управлінні навіть на бідних легких ґрунтах агровиробництво може бути прибутковим. Як приклад — поля власного господарства AgriLab Farming.

  «У господарстві AgriLab Farming провели агродіагностику усіх своїх полів, площею 1120 гектарів у Чернігівській області. Дані аналізу свідчать, що 75% відсотків площ — переважно збіднені легкі (з переважною фракцією піску) та дуже строкаті за властивостями ґрунти. На масивах господарства є багато низькопродуктивних зон, які хаотично розкидані в межах полів. За результатами агродіагностики з’ясували, що рівень ефективної врожайності по кукурудзі на цих полях коливається від 5 до 7 т/га», — розповідають у компанії.

  Отже, прибутковими такі поля можуть бути лише за умови оптимального використання ресурсів. Водночас, стоїть завдання покращення родючості цих ґрунтів. При тому схожі характеристики, як і поля AgriLab Farming, мають мільйони гектарів ґрунтів сільськогосподарських угідь України.

  Таким чином, в AgriLab Farming почали втілення стратегії землекористування, яка дозволить вести прибуткове господарство на «бідних» ґрунтах з поступовим підвищенням родючості ґрунту та покращення загального агрофону. Першим кроком цього стала розробка індивідуальної технологічної карти для кожного поля з огляду на його особливості, яка передбачає впровадження точних і ресурсозберігаючих технологій.

  «Як і кожен агровиробник, ми прагнемо отримати прибуток. Проте як ніхто розуміємо, що для досягнення оптимальних врожаїв потрібні „здорові“ ґрунти. Враховуючи можливості і специфіку наших строкатих ґрунтів ми розробили індивідуальні „рецепти“ для кожного поля. Вже в перший рік починаємо працювати з точним та диференційованим підходом до розподілу ресурсів в межах полів, адже інакше на наших землях просто не досягнути потрібного результату», — наголосив Ярослав Бойко, СЕО «Агрілаб».

  Зауважимо, що алгоритмами своїх дій AgriLab Farming відкрито ділиться з аграріями, адже збіднілі ґрунти, низькопродуктивні ділянки — проблема багатьох господарств.

  Наразі необхідні ті рішення, які зберігають вуглець і органіку в ґрунті, цим самим підвищуючи «здоров'я» ґрунту та покращуючи ріст і розвиток рослин. Такі підходи мають втілюватися на кожному етапі виробництва.

  «Наприклад, на полях, де це було можливо, ми почали перехід на стрічковий обробіток ґрунту з локальним внесенням потрібних добрив. Ця технологія порівняно з відвальною або дисковою оранкою частково вирішує проблему секвестрації вуглецю в ґрунті і суттєво зменшує його викиди в атмосферу, де він викликає глобальне потепління. Водночас диференційоване внесення добрив оптимізує агрохімічний баланс ґрунту в межах кожної неоднорідної ділянки поля. Наше завдання — розробити рішення, яке дозволить покращити характеристики ґрунтів, при тому оптимізуючи витрати і збільшуючи прибутковість», — підкреслює Ярослав Бойко.

  За його словами, у довгостроковій перспективі українського сільського господарства для збільшення врожайності протягом наступних 10−15 років аграріям доведеться вдосконалювати не тільки кожне поле, але й кожну неоднорідну ділянку поля зі значно вищою деталізацією, аніж сьогодні.