На початку 2020 року Постійний комітет з рослинництва, тваринництва, продуктів харчування та кормів (PAFF Committee) прийняв рішення про заборону використання в ЄС засобів захисту рослин, до яких входять хлорпірифос та хлорпірифос-метил. А вже у лютому того ж року держави-члени схвалили пропозицію щодо зниження максимально допустимих рівнів залишків хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в продуктах харчування та кормах до найнижчого рівня, який можна виміряти, — 0,01 мг/кг.
Згідно з даними Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів, в Україні існує близько 40 засобів захисту рослин, які мають хлорпирифос і хлорпирифос-метил. Препарати з цими діючими речовинами використовуються для обробітку зернових, олійних, технічних, овочевих і багаторічних насаджень від шкідників.
В 2019 році українськими фермерами було використано 832,5 тонни препаратів на основі діючої речовини хлорпирифос і 0,31 тонни - на основі хлорпирифос-метилу, якими оброблено близько 3 млн га. Зокрема, ними оброблено 800 тис. га пшениці, 120 тис. га ячменю, 700 тис. га ріпаку, 350 тис. га соняшнику, 720 тис. га сої, 200 тис. га цукрових буряків.
"У листопаді вступили в силу вимоги регламенту, прийнятого Європейською комісією, щодо максимального рівня залишків хлорпирифос і хлорпирифос-метилу в сільськогосподарської та харчової продукції на рівні 0,01 ppm. Аналогічні вимоги існують в Грузії, Великобританії, Таїланді. У США, Індонезії, Аргентині та Туреччині ця норма становить 0,05 ppm, - розповів директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Госпродпотребслужби Андрій Челомбітко. - У Південній Кореї з 2022 року також норма складе 0,05 ppm. Повністю відсутні препарати з діючою речовиною хлорпирифос і хлорпирифос-метилу в реєстрах таких країн, як Німеччина, Данія, Ірландія, Латвія, Литва, Словенія, Фінляндія, Швеція, а також в окремих штатах США. Для запобігання зменшення обсягів поставок української продукції в зазначені країни, аграріям необхідно враховувати вимоги цих країн під час планування внесення добрив для посівів у новому вегетаційному сезоні".
Risoil Terminal вніс в контракт на перевалку сільгосппродукції вимогу вказувати в протоколі безпеки показник хлорпирифосу і вважає, що необхідно зробити аку процедуру обов'язковою. Про це в ході онлайн-конференції «Пристрасті по хлорпирифос», організовану ІА «АПК-Інформ», повідомила заступник директора Risoil Terminal Тетяна Куликова.
«Термінал є останньою ланкою ланцюга виробництво-експорт сільгосппродукції, тому часто приймає удар на себе в подібних питаннях. У нас є ГОСТи, в яких йдеться про те, що при поставках сільгосппродукції повинен дотримуватися закон про безпеку. Тобто весь вантаж повинен супроводжуватися протоколами безпеки, в яких прописані пестициди, мікотоксини, радіоактивність і т.д. Тому хлорпирифос треба внести в цей протокол, як обов'язковий показник, що дозволить хоч якось змусити виробників контролювати і його», - вважає вона.
