Сочевиця впевнено тримає лідируючу роль серед вирощування зернобобових культур. Їй належить почесне четверте місце в рейтингу популярності. Вирощування цієї культури за даними світової статистики на сьогоднішній день - понад 4 млн тонн. Наприклад, у кінці 90-х років цей показник коливався від 2,5 до 3 млн тонн. Лідери з виробництва сочевиці - Канада, Індія, Туреччина, Бангладеш, Австралія, Непал, США, Китай, Сирія, Іран та інші країни.
Близько ¾ всієї сочевиці - червона, 20% належить зеленій сочевиці і 5% коричневої та іншим видам культури. При цьому лідируючі позиції з виробництва саме зеленої сочевиці належить США і Канаді, які формую ціну на сочевицю в світі. Інші країни вирощують червоний тип культури. Українські сільгоспвиробники вирощують в основному зелений тип.
Три чверті червоної сочевиці, близько половини зеленої, а в цілому понад 70% всіх вирощених бобів реалізовується на внутрішньому ринку виробників.
Надходження сочевиці на зовнішній ринок за останні двадцять років зросло майже вдвічі. Спостерігалися також досить великі зміни ціни на сочевицю. «Пальму» першості в експорті культури, без сумніву, поділяють кілька країн: Канада, Австралія, США і Туреччина. Понад 80% світового експорту сочевиці належить саме їм.
ТОП виробників
Більше від усіх продає на експорт Канадська економіка: вона поставляє на зовнішній ринок до 75% бобів. Решта країн не дуже поспішає ділиться своїм урожаєм і більшість виробленого обсягу утримують на внутрішньому ринку, що призводить до відносної стабілізації ціни на сочевицю. Відомий факт, що до Другої світової війни найбільше сочевиці експортував СРСР (при цьому левова частка виробництва припадало на Україну). Десять головних постачальників сьогодні - Єгипет, Алжир, Франція, Шрі-Ланка, Індія, Туреччина, Пакистан, Іспанія, Колумбія і Перу. Червона сочевиця - 60%, зелена, коричнева і інші - 40%.
З кінця 1970 років і до сьогодні ситуація на ринку сочевиці неодноразово змінювалася. Це стосується як виробників культури, так і постачальників на зовнішні ринки. Незважаючи на те, що зміни притаманні всім культурам - на сочевиці це відбилося особливо яскраво. Змінювалися лідери галузі, були досягнуті нові рекорди врожаю і виробництва. На сьогодні найдосвідченішим виробником сочевиці визнають Канаду. Досягнення її сільгоспвиробників можуть значно допомогти і українським фермерам, а успіхи у виробництві, дозволять зробити ціну на сочевицю вигіднішою. Незважаючи на те, що частка Канади починає знижуватися, вона, як і раніше, займає лідируючі позиції, а Саскачеван, Альберта і Манітоба є головними постачальниками сочевиці в країні.
Австралія також займає одне з перших місць по вирощуванню сочевиці. Експорт культури - вагома стаття доходів країни. Зерно закуповують понад двадцять держав. Площі під сочевицею в Австралії з кожним роком тільки збільшуються, а на сьогодні складаю понад 50 тис. гектарів.
Кліматичні умови і різні фактори економіки значно впливають на міжнародний ринок сочевиці. Ціни на неї мають тенденції до значних коливань.
Україна має величезні перспективи у вирощуванні сочевиці. З огляду на накопичений досвід попередніх років, українські сільгоспвиробники могли б повною мірою забезпечити культурою, як внутрішні потреби, так і виробляти її на експорт. Але поки це всього лише перспективи: більшу частину обсягів Україна імпортує. Відзначається досить висока ціна на сочевицю на внутрішньому ринку. Це, у свою чергу, не сприяє популярності продукту у населення, так як вартість його досить висока.
Оскільки рівень розвитку українських сільгосппідприємств досить високий, а досвід обчислюється не одним десятком років, вирощування сочевиці - досить перспективне для агровиробників. До того ж кліматичні умови нашого регіону оптимальні для вирощування більшості зернових і олійних культур. У тому числі і сочевиці.
Виходячи з цього, фермери України мають всі шанси подолати ті труднощі, які виникають при вирощуванні сочевиці, і зробити цей дієтичний продукт доступним і популярним для населення.
