Экопрод

Розпочаті в Україні, на початку 90-х, так звані, радикальні реформи, болісно відбилися практично на всіх господарствах, в тому числі і Донецької області. Народились в Союзі радгоспи і колгоспи, перетворені в КСП, не були готові до корінних перетворень. Спеціалізація, колишня основою їх економіки, що приносила раніше хороший прибуток, на той момент стала гальмом виробництва. Причини полягали у відсутності оптового ринку, дорожнечі добрив, отрутохімікатів, в диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, в зростанні витрат на її виробництво, в розриві торгових зв'язків. В результаті багато сільськогосподарських підприємств через серйозні фінансові проблеми виявилися на краю загибелі.

В цей час, в 1996 році, і народилося, підкріплене іноземними інвестиціями, акціонерне товариство закритого типу «Екопрод А.Т.», яке і стало своєрідним «рятівним колом» для десятка збанкрутілих господарств Волноваського, Добропільського та Олександрівського районів. «Спадщина», яке дісталося «Екопрод А.Т.» навряд чи могло викликати тоді заздрість. Розбирання і розвалені виробничі приміщення, застарілі основні фонди, спорожнілий парк сільськогосподарської техніки, практично повна відсутність оборотних коштів, продуктивної худоби - все це «присмачувати» великою кредиторською заборгованістю перед державою та іншими кредиторами. У кожному колишньому КСП вважалася заборгованість по заробітній платі за два-три роки. Для відродження тих, хто гине господарств потрібна була чітко продумана програма інвестування коштів у виробництво, і вона була розроблена фахівцями АТЗТ. У дев'яти збанкрутілих господарствах Волноваського, Добропільського, Олександрівського районів «Екопрод» орендував належать членам КСП землі в кількості 16 тисяч гектарів. При цьому, розрахунок з пайовиками виробляв вчасно, згідно з укладеним договором. Оскільки все агротехнічне обладнання, як і технологія обробки землі, були застарілими, в життя стали впроваджувати нове. А саме: інтенсивну агротехніку обробітку грунту, сівозміни та ротацію полів, посіви районованими, елітними і репродуктивними насінням, віддавши 22-25 відсотків в структурі посівних площ кормових групі, що дозволило повністю забезпечувати господарства соковитими, зеленими і грубими кормами. Рентабельність галузі рослинництва досягла трохи менше 50 відсотків, тваринництва 20-25 відсотків. Загальна ж рентабельність підприємства склала 25-30 відсотків.

Напрямки виробництва: виробництво сільськогосподарської продукції, тваринництво, птахівництво. Профільні культури, Озима пшениця, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, сорго, тваринництво, ВРХ - 5 тис. Голів, птахівництво - 5 тис. Голів. Для відновлення життєдіяльності в господарства було інвестовано понад 8 мільйонів гривень.

Тваринництво

Тваринницька галузь в нашій країні, м'яко кажучи, не процвітає. А якщо називати речі своїми іменами, то скочується до тієї межі, за якою - безодня. Залишилися, можна сказати, тільки сільгосппідприємства-острівці, де ця галузь тримається на плаву, всупереч нинішній нестабільній економічній ситуації. «Екопрод» відноситься до них. Хоча починати доводилося з «нуля». У колишніх КСП поголів'я тварин відсутнє. Без жалю розлучалися з «корівками» і господарі приватних подвір'їв. Причин для цього існувало чимало. Перша і головна - реалізація молока. Продавати переробникам доводиться за копійки, а реальні витрати на утримання тварин становлять серйозні суми. Держава ж селянам не поспішає компенсувати збитки. І тому чисельність поголів'я в особистих селянських господарствах різко скоротилася. Без відновлення великих тваринницьких комплексів не уникнути проблем надалі із забезпеченням населення молочними і м'ясними продуктами. З цього і виходили керівники АТЗТ, розробляючи стратегію відновлення тваринницької галузі. Плани були реалізовані. Зараз великої рогатої худоби в господарстві налічується 5000 голів, з них 2000 - дійне стадо. Про те, що тваринам тут живеться привільно, говорять результати щодобових приростів. Так, приріст ВРХ на відгодівлі на добу сягає 700 грамів. Вдячні корівки платять високими удоями, які в рік складають до 6000 літрів на корову. Зараз на балансі господарства два свинарських племінних репродуктори і один для великої рогатої худоби чорно рябої породи. Реконструйовано молокозавод, наявність якого дозволяє забезпечити жителів району різної молочною продукцією, а відновлені комбікормовий завод, млин, елеватор, крупоцех - комбікормами, борошном, крупами, хлібом.

Насінницьке підприємство

Кажуть, щастя аграрія оманливе і залежить навіть від погоди. За роки роботи «Екопрод» різний траплялося. Були, звичайно, і невдачі, але більше селяни виходили переможцями в боротьбі за урожай, досягаючи в різний час рекордних результатів: зернових культур - 44,4 центнера з гектара, озимої пшениці 54 ц / га, соняшнику 25,9 ц / га, кормових культур 42,2 ц / га. Чи це не показник працьовитості і професіоналізму. Сьогодні «Екопрод» присвоєно статус насінницькій підприємства, що має для реалізації повний асортимент районованих сортів зернових культур. Разом із зерновою продукцією воно реалізує свиней великої білої, і полтавської м'ясної породи. Будучи, дистриб'юторськими центром засобів захисту рослин, реалізує в необмеженій кількості гербіциди, інсектициди, фунгіциди, протруйники. Головне багатство будь-якого підприємства - його люди. У потопає в реформах сільському господарстві професіоналів залишилася маленька дещиця. Зберегти кадровий потенціал, залучити молодих, працевлаштувати і соціально захистити, оживити життя села - це основні аспекти соціальної політики, яку веде «Екопрод» на даному етапі своєї діяльності. В даний час їм створено 750 робочих місць, працівники, як і належить, щомісяця отримують заробітну плату. З пайовиками щорічно в стовідсотковому обсязі проводиться розрахунок за оренду землі. Впроваджено акордна оплата праці. Кожний виробничий підрозділ переведено на госпрозрахунок. За підсумками року працівникам виплачується додаткова оплата, як в грошовій, так і в натуральній формі. В результаті люди задоволені і працюють добре. У такого підприємства, безсумнівно, є перспективи розвитку, адже в його майбутньому зацікавлені тисячі селян.