Национальная Академия Аграрных Наук

Національна академія аграрних наук України розпочала свою діяльність як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук 22 травня 1931 (з 1990 р .. - Українська академія аграрних наук). У нинішньому статусі діє з 6 січня 2010 року Указом Президента України № 8/2010 «Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної».

Академія є державною самоврядною науковою організацією, яка виконує завдання з наукового забезпечення розвитку галузей АПК України.

Вищим керівним органом Академії є Загальні збори. У період між Загальними зборами керівництво діяльністю Академії здійснює її Президія. Персональний склад Академії на 01.01.2016 р .. Налічує 101 дійсних членів (академіків), 103 членів-кореспондентів, 63 іноземних та 28 почесних членів, провідних вчених аграрного профілю.

У структурі Академії функціонують шість відділень:

- землеробства, меліорації та механізації;
- рослинництва;
- зоотехнії;
- ветеринарної медицини;
- аграрної економіки та продовольства;
- наукового забезпечення інноваційного розвитку.
Вчені Академії проводять дослідження в області ґрунтознавства та агрохімії, землеробства, агроекології, водних проблем і меліорації земель, сільськогосподарської мікробіології, органічного виробництва сільськогосподарської продукції, хмелярства, механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва і технічного сервісу, інженерно-технологічних основ створення екологічно безпечних промислових біотехнологій і обладнання для виробництва і застосування в агробіоценозах препаратів біологічного захисту рослин, а також в обливаючись динамічних процесів природних і штучних екосистем біосферного заповідника "Асканія-Нова" та довгострокової перспективи збереження його біорізноманіття.

Міжнародне наукове співробітництво

Примноження інтелектуального капіталу як загальнона-нального пріоритету, активну участь в здійсненні реформ з економічної модернізації держави, зокрема наближення до європейських стандартів, формування належної громадської думки, прийнятність інноваційної методології з питань сталого розвитку - саме ці пріоритети спонукали НААН хотів-нуть об'єднання міжнародної професійної компетенції .

Справжнє прискорило такі чинники, що визначають конкурентоспроможність науково-технологічних розробок як в національному середовищі, так і в світовому науковому о-сторі. Це, перш за все, інновація наукових і технологічних про-дуктів. Саме інновації зумовили інтеграційну позицію Акаде-ми Академії як активного учасника міжнародного наукового співробітництва.

Географія співробітництва позначилася Західної і Східної Євро-співаю, Близьким Сходом, Східної та Південно-Східної Азії-цією, скандинавськими країнами, США, країнами Латинської Америки та країнами-сусідами.

Членство Академії і її провідних вчених в міжнародних ор-ганізації охоплює понад 100 європейських і світових міжнародних організацій, центрів, товариств, асоціацій тощо.

Серед них: Глобальне грунтове партнерство; Європейська технологічна платформа FOOD for LIFE; Європейська АСО-циация з біобезпеки; Міжнародний банк генетичних ресурсів; Міжнародний союз ґрунтознавців (International Union of Soil Sciences - IUSS) Міжнародний центр досліджень по обро-Битків грунту (International Soil Tillage Research Organization - ISTRO) Міжнародна комісія з іригації та дренажу (International Commission on Irrigation and Drainage - ICID) Європейська і Середземноморська організація захисту рослин (European and Mediterranian Plant Protection Organization - ЕPPO) Міжнародна організація Bioversity International; Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (МА-НЕП) Європейська асоціація з досліджень в області селекції рослин (European Association for research on Plant Breeding - EUCARPIA) Міжнародна асоціація по культурі тканин і біо-технології (International Association of Plant Tissue Culture and Biotechnology - IAPTC & B) і ін.

Щорічно установи Академії співпрацюють з профільними інститутами, організаціями і фірмами з 35-55 країн; ис-полняют понад 300 спільних проектів, з яких 20 і більше грантів.

2011-2015 рр. Були ознаменовані поглибленням науково-го співробітництва з геополітичним розташуванням Укра-їни, зокрема: Близький Схід, Східна і Південно-Східна Азія, а також за відновленими напрямком - країни Північної і Ла-латинське Америки. Наукова співпраця було прописано з академіями Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, Чехії, Угор-ни, Грузії; академіями Китаю, зокрема: Китайської, Пе-кінської, Сінцьзяньською, Цзілінського, Хейлунцзянською, Шандуньською, Ляонінською.

Співпраця реалізовувалася за документами контракту-ції з інститутами національного рівня: сільсько-ським дослідним центром Арабської Республіки Єгипет, бразильської сільськогосподарської дослідної кор-пораціі ЕМБРАПА, Національним інститутом сільськогосподарських господарських технологій Республіки Аргентина, Сільськогосподарські господарською організацією досліджень, освіти та розвитку джихаду Міністерства сільського господарства Ісламської Республіки Іран, Акціонерним товариством «КазАгроІнно-Ваци