Бюро економічної безпеки України виявило, що за 9 місяців 2023 року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загального експорту зернових.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, пов'язаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Працівники БЕБ створили 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направили майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на $430 млн.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
