Боротьба з гризунами: ТОП перевірених порад від експертів (ЧАСТИНА 1)
Миші, полівки, ховрахи, щурі пошкоджують посіви, зернові запаси, завдаючи чималих збитків, і при цьому переносять небезпечні хвороби. Про ефективні засоби захисту та профілактики поширення гризунів розповіла Світлана Іванова, керівник фірми «Спецтехнологія» у коментарі для компанії «Сингента».
Минулоріч обсягу продажу приманок для шкідників склав 1200 млн дол., і найближчі п'ять років очікують зростання цього показника на 3 %, до 1210 млн доларів. Останні десятиріччя активне впровадження системи НАССР сприяє тому, що на боротьбу з гризунами почали звертати більше уваги, адже це один із пунктів даної системи.
Як же ж рекомендують боротись з шкідниками експерти?
1. Приманки
Приманок для гризунів існують сотні. Ріхної форми, видів, марок з широким переліком діючих речовин. Втім, з 70-х років минулого сторіччя, коли з'явилися бромадіалон (Bromadialon) і бродіфакум (Brodifacoum), жодних нових активних інгредієнтів не розробили. Стрихнін, миш'як, сурма, відомі з детективних романів, практично вже не застосовуються, а от винайдені у середині минулого століття діючі речовини, все ще входять до складу дератизаційних засобів, зокрема дефінацин (Diphacinon), зоокумарин, куматетраліл тощо.
Перелічені вище речовини порушують процес згортання крові, підвищують ступінь проникнення кровоносних судин, що призводить до внутрішнього крововиливу. Проте причина гибелі у кожної особини різна, залежно від слабких місць в організмі. Тобто, неможливо встановити прямої залежності: тварини з'їли корм — загинули. Такого зв'язку немає. Летальну дозу шкідники набирають від 3 до 8 днів.
2. Методи боротьби
Дехто вважає, що всіх гризунів можна позбутися однаковими способами. Але - поведінка мишей і щурів дуже різниться, отже, методи боротьби з ними – різні.
Експерти переконують, що виживання мишей забезпечується їх чисельністю (тому в боротьбі з ними можуть застосовуватися гострі отрути, що діють миттєво), а от знищення щурів відбувається завдяки інтелекту.
Приміром, полівок можна знешкодитивикористанням бактерій Мережковського, Ісаченко (Issatschenko, 29/1), що викликають мишиний тиф. Їх можуть поєднувати з хімічними родентицидами, тоді зменшується хімічне навантаження на довкілля. Для польових умов це дуже зручний варіант, а от для харчових виробництв такий спосіб контролю мишей заборонений, адже будь-яка бактерія, вірус можуть «піти» з лабораторії та потрапити до людини. До того ж біологічні приманки потрібно попередньо готувати, і термін придатності розведеного розчину короткий. Переваги такого методу боротьби у тому, що біологічні приманки діють виключно на мишей і не шкодять іншим тваринам.
Щоб зменшити навантаження на навколишнє середовище, до хімічних приманок у деяких країнах додають антибіотики. Це знижує супротив організму миші й дозволяє використовувати меншу кількість хімічних речовин. Є практика додавання вітаміну Д3, який уповільнює обмін речовин і зменшує необхідну кількість отрути.
