15 вересня на засіданні Кабміну було представлено законопроект про держбюджет на 2018 рік, у якому запланована підтримка аграрної галузі в сумі 7,3 млрд грн. Збільшення державної підтримки на 1,8 млрд грн, у порівнянні з поточним роком є, безумовно, позитивним моментом, але механізм її розподілу містить в собі ряд недоліків та несе корупційні ризики. Тому головний фінансовий документ держави на наступний рік потребує доопрацювання із врахуванням пропозицій аграрних асоціацій та експертного середовища - як повідомляє видання Сегодня.
Бюджетна підтримка сільгоспвиробників у 2018 році має виступати логічним продовженням тієї урядової політики, яка була закладена з 1 січня 2017 року. Її головна особливість в тому, що спецрежим ПДВ, який діяв більше 20 років, замінено виплатами дотацій по програмі "Фінансова підтримка сільгоспвиробників". На реалізацію програми у 2017 році закладено 4 млрд грн. Виплата вказаної дотації за своєю суттю є певною "квазіакумуляцією ПДВ", яка направлена на підтримку галузей сільського господарства, орієнтованих на внутрішній ринок, що найбільш постраждали від кризової ситуації в економіці України. На відміну від інших видів державної підтримки сільського господарства, виплата бюджетної дотації відбувається в автоматичному режимі, на який мають мінімальний вплив суб’єктивні чинники (чиновники та фіскальні органи), що мінімізує корупційні фактори. Крім того, у виробників з’явилася мотивація легально реалізовувати вироблену продукцію, а значить, сплачувати більше ПДВ у бюджет.
При цьому потребує доопрацювання методика нарахування ПДВ. Необхідно врахувати, що більшість тваринницьких підприємств виробляють одночасно і рослинницьку продукцію, яку використовують, зокрема, для годівлі тварин. В період підготовки до посівної великі витрати на рослинницький напрямок суттєво знижують базу для дотацій, і в результаті тваринництво не отримує жодної підтримки. Також необхідно зменшити фактор сезонності для окремих галузей, коли виникає часовий зазор між витраченими ресурсами та отриманням доходу від реалізації.
За підсумками трьох кварталів року бачимо, що у сільськогосподарських товаровиробників припинилося падіння поголів’я тварин. Із деякими застереженнями, не останню роль в цьому процесі відіграв новий механізм державної підтримки через "квазіакумуляцію ПДВ", яка фактично була єдиною державною дотацією аграріям. Інші програми державної підтримки у цей час фактично не виконувалися. За такої ситуації передбачене у проекті бюджету 2018 року скорочення обсягу коштів за основним діючим в 2017 році механізмом виплати дотацій із 4 до 2 млрд грн є невиправданим.
Скорочення обсягів державних дотацій через "квазіакумуляцію ПДВ" в урядовому проекті пропонується компенсувати збільшенням фінансової підтримки розвитку фермерських господарств та сільської кооперації; часткової компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва; підтримки галузі тваринництва, зокрема, на напрями будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів.
Безумовно, така підтримка необхідна, але виникає питання до самого механізму. Для порівняння: у 2015 році було виконано лише дві програми виплати державних дотацій – фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів на 290,6 млн. грн. (96,9 % від плану на рік) та надання кредитів фермерським господарствам (25,6 млн. грн. – 100 % плану на рік). У 2016 році було фактично повторене виконання плану за цими двома статтями – 279,8 млн. грн. (98,2 % від плану на 2016 рік) та 14,8 млн. грн. (93,6 % від плану на 2016 рік), до яких додалося виконання програми державної підтримки галузі тваринництва – майже 30 млн. грн. (99 % від плану на 2016 рік). Решта програм взагалі не були виконані.
Незважаючи на таку статистику, в наступному році планується в десятки разів збільшити дотації за статтями, які, на нашу думку, мають переважно популістський характер. Адже фактично не було проведено роботи з аналізу причин невиконання цих програм навіть за значно меншими сумами. Крім того, за більшістю цих програм не розроблені механізми реалізації, що створює широке поле для маніпуляцій державними коштами та стимулювання корупції.
Якщо говорити про часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки, то у поточному році використання зазначених коштів не перевищуватиме 250 млн грн, що становитиме половину суми від передбачених коштів. Сьогодні показник продажу сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва становить близько 1,5 млрд грн. Якщо в наступному році компенсація становитиме 30% від суми продаж, то при підтримці в 945 млн грн продажі вітчизняної техніки мають зрости майже втричі, що є неможливим. Відтак збільшення обсягу коштів за статтею часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки із 500 до 945 млн грн. є невиправданим.
Також невиправданою є сума підтримки в 1,6 млрд грн на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та доїльних залів. За підрахунками Асоціації виробників молока та Асоціації "Свинарі України", загальний обсяг необхідного фінансування під зазначені цілі у 2018 році становитиме до 400 млн грн. При завищенні цієї суми існують передумови для зловживань з боку "інвесторів" та чиновників, адже фактично складно дати точну оцінку ефективності інвестиційних проектів. Крім того, широко відомі факти, коли аграрії свідомо відмовляються від державних коштів за непрозорими або складними критеріями, адже вони автоматично стають об’єктами інтенсивної перевірки різноманітних фіскальних органів.
Підсумовуючи, варто зазначити, що у бюджеті 2018 року слід відштовхуватися від досвіду попередніх років і замість необґрунтованого збільшення дотацій по програмах, які можливо і не будуть реалізовані, зберегти видатки за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" хоча б на рівні 2017 року – в сумі 4 млрд грн. Також потрібно збільшити обсяг компенсації банківських відсотків. Компенсація процентної ставки за кредитами – це механізм, який на кілька порядків більш прозорий і зрозумілий, що мінімізує фактор корупції та шахрайства. В цьому аспекті невиправданим є скорочення суми фінансування програми здешевлення кредитів (з 300 млн. до 66 млн. грн.), яка сама по собі є мізерною.
В тваринництві доречно підтримувати виробників шляхом здешевлення відсоткової ставки по кредитах, а дотації виплачувати по завершенню будівництва і введення в експлуатацію тваринницького комплексу в розрахунку за фактичну голову вирощеної тварини. Саме в цьому напрямі слід спрямувати роботу профільного міністерства аграрної політики та продовольства в кооперації з урядом та Національним банком. Так уряд уникне звинувачень в потуранні шахрайським схемами, а сільгоспвиробники отримають дієву систему підтримки.
