Народні обранці правлять проект закону про земельний ринок: на які зміни чекати

   В агрокомісії ВР України продовжується розробка проекту закону про ринок землі. Нардепи налаштовані не продавати землі громадянам інших держав, знизити обмеження відносно зосередженості сільськогосподарських угідь в одного власника та включити у документ роз’яснення щодо мінімальної ринкової вартості землі.

   Про це повідомив замісник очільника об’єднання «Слуга народу», учасник комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Дмитро Соломчук.

   У відповідності з пропонованим парламентом законопроєктом, у випадку запуску обігу землі право на придбання надається підприємствам, що є законно зареєстрованими, але очільниками яких можуть виявитися громадяни інших країн. Нині нардепи переоцінюють зміст цього пункту.

   «Це проєкт закону Кабміну, вони його дуже швидко зробили. Не знаю і не хочу коментувати. Ми в комітеті розглядаємо його, спілкуємося з експертами, населенням, уже більше 30 днів. Моя позиція як народного депутата і великої кількості колег зі “Слуги народу” – якщо там написано юрособа, то в дужках повинен бути зазначений бенефіціар – українець, який проживає в країні останні 5 років», – повідомив Дмитро Соломчук.

   Народні обранці дотримуються думки, що в законі має міститися пояснення щодо мінімальних цінових меж землі. Мінімальна репрезентативна розцінка буде десь 25–26 тис. грн. Але Дмитро Соломчук запевняє, що в нашій державі люди не виставлятимуть на продаж свої угіддя за даною ціною. Нардеп робить власний прогноз, що справжня вартість складе на початку як мінімум $3 тис. за гектар.

   «Немає сенсу продавати за тисячу, вже простіше її тоді віддати в оренду. В Україні є домогосподарства, які орендують на рівні 200 доларів за гектар. Коли стане більше конкуренції і з’явиться більше господарств середнього рівня після зняття мораторію, ціна ще й підніметься», – уточнює він.

   У програму закону Кабмін вніс пропозицію накласти обмеження щодо продажу землі лімітом 210 тис. га на одне підприємство, не більше 0,5% землі в межах держави, не більше 15% у межах області. Але аграрний комітет хоче зробити меншою крайню площу в 10 разів, запровадивши поріг – найбільше 20 тис. га.

   «Ми маємо великі компанії, 500–600 тисяч гектарів. Не повинно бути так, щоб після зняття мораторію фірма, зареєстрована в Києві, платила максимально податки в столиці. Нормальна модель, коли ці 200 тисяч гектарів вони зареєстрували юрособами на території цих ОТГ. Наприклад, 20 тисяч гектарів, не більше. Щоб за ці гроші існувала громада», – підкреслює Дмитро Соломчук.

   Замісник очільника об’єднання «Слуга народу» повідомив, що фракція стережеться «чорних корупційних грошей, рейдерських, які є по викупу землі» та прагне ввести запобіжні заходи щодо цього. Нині в комітеті міркують, яким чином запобігти купівлі землі за незаконні гроші.

   «Були думки, коли людина купує землю, вона повинна обов’язково показувати дохід. Якщо ти приїхав купувати землю з мільйоном доларів, ти покажи – де ти їх знайшов. Така модель зараз розглядається, але вона ще не затверджена на комітеті».

   У 2020 році у Держкошторисі закладено 4,4 млрд грн на компенсацію відсотків за кредитами. За свідченнями Дмитра Соломчука, аграрій, який купуватиме земельну площу, має оплатити приблизно 5% річних у національній валюті.

   «Це гарна ставка, навіть якщо порівнювати зі ставками в Європі, наш варіант набагато цікавіший», – говорить депутат.

   Дмитро Соломчук дотримується думки, що нардепи висловлять підтримку проєкту закону, за умови, що до нього включать зміни, і він буде скерованим на пересічних аграріїв – представників середнього сільськогосподарського підприємництва.