Світовий ринок борошна просів: чому експорт падає, а Туреччина і Казахстан борються за Африку
Світова торгівля пшеничним борошном у 2024–2025 маркетинговому році скоротиться до мінімуму за останні три роки. За прогнозом Міжнародної ради по зерну (IGC), обсяги експорту впадуть до 15,3 млн тонн у перерахунку на пшеницю, що на 10% менше, ніж шестирічний пік, зафіксований минулого року.
Головними чинниками цього спаду стали зниження потреб в імпорті з боку Іраку, де уряд дозволив збільшити експорт власної пшениці завдяки надлишковим внутрішнім запасам, а також скорочення закупівель з боку країн субсахарської Африки.
У 2023–2024 році доступні й конкурентоспроможні поставки з Туреччини дозволили імпорту африканських країн досягти максимуму за сім років — 3,1 млн тонн. Основними імпортерами виступили Ефіопія, Сомалі та Судан, останній із яких також активізував закупівлі у Єгипту через складну ситуацію у власній галузі борошномельного виробництва. Проте в поточному сезоні Туреччина обмежила експорт, що, за оцінками IGC, призведе до зменшення поставок до Африки до 2,4 млн тонн — на 200 тис. менше, ніж очікувалось у жовтні, але на рівні середнього показника за п’ять років.
Також спостерігається зниження частки борошна в загальному обсязі постачань пшениці в регіон: у 2023–2024 вона становила 12%, а нині лише 6%. Це свідчить про зростання попиту саме на зерно, а не на готову продукцію.
Інший великий світовий імпортер борошна — Афганістан — зберігає обсяги закупівель на рівні попереднього року. У 2024–2025 країна імпортує близько 3,05 млн тонн. Попри зусилля Казахстану активізувати експорт, постачання звідти скоротилося — за перші шість місяців сезону воно становило лише 900 тис. тонн, що трохи менше, ніж торік.
Загальний обсяг експорту борошна з Казахстану, тим не менш, має сягнути максимуму за останні сім років — 3 млн тонн, проти 2,7 млн у попередньому сезоні. Водночас Туреччина, яка досі лишалася найбільшим експортером борошна у світі, у 2024–2025 році зазнає падіння на 33% — до 3,8 млн тонн. Це стане мінімальним обсягом за останнє десятиріччя. Причиною стали обмеження на імпорт пшениці з регіону Чорного моря, що позбавило країну конкурентних переваг.
Нещодавнє скасування обмежень може частково покращити ситуацію для Туреччини, однак вплив буде обмеженим: Ірак знижує закупівлі, а Єгипет дедалі активніше конкурує за африканські ринки.
У 2025–2026 маркетинговому році IGC прогнозує часткове відновлення обсягів світової торгівлі борошном — до 16,1 млн тонн. Основним драйвером стане зростання попиту з боку Африки, а також помірне збільшення закупівель у деяких регіонах Азії. Проте імпорт Іраку, імовірно, залишиться на низькому рівні через значні внутрішні запаси зерна. Турецький експорт у наступному сезоні зросте до 4,7 млн тонн, але все одно не досягне історичних рекордів — через слабкий попит з боку Іраку та посилену конкуренцію зі сторони Єгипту.
