Але стати домінуючим постачальником навряд чи зможе — всьому виною вузький асортимент
Білорусь несподівано вирвалася в лідери з поставок мінеральних добрив на український ринок. Згідно з даними Державної фіскальної служби, в серпні нинішнього року імпорт цієї продукції з Білорусі склав 18,27% від загального обсягу поставок.
Всього ж, як повідомляє ДФС, за січень-серпень 2018 го Україна імпортувала 921,4 тис. тонн азотних добрив на суму 191,3 млн доларів. Однак, якщо раніше основним постачальником була Росія, то в серпні російських добрив в Україну взагалі не надійшло, що й дозволило білоруському товару посісти перше місце за обсягами. Сумарно за вісім місяців цього року з Білорусі в Україну азотних добрив було ввезено на 35 млн доларів, з Росії — на 33,4 млн доларів, і з Узбекистану — на 32,6 млн доларів.
Нагадаємо, в травні 2018 року Україна ввела санкції проти російських виробників мінеральних добрив. Обмежувальні заходи торкнулися ПАТ «Фосагро» (Москва) і пов’язаного з ним ТОВ «Фосагро-Україна» (Київ), а також АТ «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім» (Москва).
Білоруські виробники вийшли на перше місце саме завдяки санкціям, запровадженим проти російських колег, вважає директор інформагентства «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук. За його словами, хімікалії, що надійшли на український ринок, — дійсно білоруського виробництва, а не перемаркований російський товар. І Білорусь на сьогодні — найбільш реальний постачальник, оскільки закупівля у інших джерел може бути проблематичною.
Зокрема, Узбекистан, який посів третє місце серед експортерів, не зможе стати постійним великим постачальником азотних добрив в Україні. По-перше, доставка цього товару можлива тільки залізничним транспортом, що пов’язане зі значними ризиками, в тому числі — і з перекриттям маршруту через територію Росії. Також, зазначив Дмитро Гордійчук, зараз в Узбекистані — розпал сезону внесення добрив, і влада вирішила призупинити експорт, щоб гарантовано забезпечити потреби місцевих аграріїв. Поставки ж з інших джерел, наприклад, Південно-Східної Азії, вимагають значного часу на транспортування. «Білоруси зараз прекрасно це розуміють. Тому після введення санкцій проти російських виробників вартість білоруських добрив зросла на 100-120 доларів», — каже Гордійчук.
За словами комерційного директора компанії Grossdorf Сергія Рубана, цілком природно, що після введення обмежень на ввезення добрив з Російської Федерації, білоруські виробники постаралися зайняти нішу, що звільнилася. І завдання виявилося нескладним. «По-перше, немає юридичних і мовних бар’єрів, а по-друге — є географічна близькість», — сказав він.
У той же час, як вважає Сергій Рубан, Білорусь не зможе стати домінуючим постачальником азотних добрив в Україні, оскільки з азотної групи там в достатніх обсягах виробляють тільки карбамід, КАС і сульфат амонію. І при цьому не експортують аміачну селітру, потреба українського ринку в якій становить 1,7-2 млн тонн на рік. «Аміачна селітра в азотній групі займає майже стільки ж, скільки всі інші азотні добрива разом узяті. Білоруси мають можливість стати базовими імпортерами, ввозячи в Україну найбільше азотних добрив, але при цьому не можуть забезпечити їх повну лінійку», — констатував він. І додав, що з урахуванням внутрішнього споживання і досить активної торгівлі з іншими країнами, закрити навіть половину українського попиту за імпортними азотних добрив Білорусі не вдасться.
Разом з тим, білоруські виробники «пожвавішали» і в частині фосфорних добрив. Як зазначив Сергій Рубан, тут їм теж зіграли на руку санкції проти РФ. «Після того, як були введені обмеження на росіян, Білорусь постаралася зайняти їх місце. Напевно, вони вийшли на максимальну можливість поставок в Україну », — сказав він.
Сприятливий режим торгівлі для білорусів буде діяти три роки — на такий термін введені санкції проти російських виробників. Однак розстановка сил може змінитися, якщо в економіку знову втрутиться політичний фактор, і санкції будуть зняті. «Зараз політичні ризики множать економічні — в рази», — резюмував Дмитро Гордійчук.
