Швеція розпочала закупівлю екстрених запасів зерна для чотирьох північних регіонів країни в межах національного плану продовольчої безпеки. Його мета — гарантувати населенню доступ до безпечної їжі в умовах надзвичайної ситуації.
Як повідомляє Міністерство сільських справ, уряд виділив кошти на створення резервів зерна на 2026–2028 роки. Також передбачено закупівлю критично важливої сировини для підтримки національного сільськогосподарського виробництва. У бюджеті на 2026 рік на формування запасів виділено 575 млн шведських крон ($60 млн).
15 жовтня стартував тендер у північних ленах: Норрботтен, Вестерботтен, Вестерноррланд і Ємтланд. Зараз ці регіони повністю залежать від постачання зерна із півдня, адже не мають власних потужностей для зберігання.
Щоб запаси не псувалися, зерно буде регулярно оновлюватись. Держава укладатиме угоди з компаніями, що вже працюють на зерновому ринку: вони продаватимуть зерно уряду, а потім — перепродаватимуть його, зберігаючи певний обсяг у резерві для держави. У разі надзвичайної ситуації Швеція матиме повний доступ до цих запасів.
За оцінками Ради сільського господарства, зберігання закупленого зерна в північних регіонах стартує навесні. Загалом у 2025 році врожай зерна в країні очікується на рівні 5,9 млн тонн. Із них близько 3,3 млн тонн становитиме озима пшениця (57% загального врожаю), що на 17% більше за середній показник за 5 років.
Міністр сільських справ Петер Куллгрен підкреслив: «Ми переходимо від підготовки до реальних дій. Це історичний крок до відновлення продовольчої безпеки Швеції. Наша мета — мати екстрені запаси по всій країні, як зерна, так і необхідних ресурсів для збереження власного виробництва».
За оцінками Національного агентства з питань харчування, для виживання у період підвищеної бойової тривоги кожній людині необхідно забезпечити 3 000 калорій на добу. Населення Швеції — близько 10,6 млн осіб.
Міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін заявив: «Північ Швеції є стратегічно важливою для національної оборони. Саме тому саме тут ми робимо перші кроки до створення екстрених запасів зерна. Це — гарантія того, що навіть у кризові часи люди матимуть їжу на столі».
