В Україні є актуальними дослідження зі створення інноваційних рішень у рисівництві для забезпечення сталого зростання виробництва зерна рису. Про це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України.
«В останні роки площі вирощування рису в Україні були у межах 11,2−12,7 тис. га з незначним зниження в останні два роки через низьку ціну імпортного рису та зростання вартості матеріальних ресурсів. Виробництво цієї культури в середньому за останні три роки становило 61,5 тис. тонн зерна, при цьому експорт у 2020 році становив 112,2 тис. тонн крупи рисової шліфованої. Таким чином, власне виробництво крупи рисової в Україні становить біля 35%, що свідчить про значну імпортозалежність галузі», — йдеться в повідомленні.
Зауважимо, що в Україні рис вирощується на рисових зрошувальних системах із застосуванням зрошення за типом «постійного затоплення», тобто водний режим має промивний характер з усіма наслідками — вимивання у підґрунтові води водорозчинних сполук, у тому числі і добрив, зокрема азотних.
У ґрунтах рисових чеків активно відбуваються процеси нітрифікації та денітрифікації, що приводить до непродуктивних втрат азоту, забруднення водних джерел та збільшення викидів парникових газів в атмосферу.
Разом з тим, висока імпортозалежність внаслідок втрати рисових систем та зменшення через це валового виробництва продовжує негативно впливати на рівень внутрішніх цін на продукцію рисівництва.
Також залишається недостатнім рівень співпраці вчених у питаннях міжнародного співробітництва у сфері селекції та технологій, а також взаємодії з країнами-виробниками рису щодо торгівлі насінням рису.