Як задовольнити дефіцит фінансування агробізнесу без кредитів у банках
Модернізація існуючих виробничих об’єктів та розвиток нових напрямів діяльності компанії вимагає фінансових інвестицій. Реалізація масштабних проектів — досить ресурсомісткий процес, і найчастіше здійснити його внутрішніми силами підприємства немає можливості. Без зовнішніх інвестицій гальмується ріст окремих компаній та як наслідок — економіки країни у цілому.
УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ
У процесі пошуку інвестицій український бізнес стикається з реаліями ринку — кредити місцевих банків виявляються надто дорогими: 20–25% річних у гривні чи 10–11% в іноземній валюті. Ці кредити мають достатньо короткий строк — у середньому не більше трьох років, що є доволі серйозним борговим навантаженням для більшості позичальників.
Через складну ситуацію з українськими банками багато позичальників все більше поглядають у бік міжнародних фінансових організацій та іноземних фондів, що стають реальною альтернативою. І в Україні з’являються нові гравці, готові надавати фінансову підтримку вітчизняним проектам. Крім загальновідомих ЄБРР та МФК є ще близько півтора десятка структур, від яких можна успішно залучити дешеві гроші на тривалий термін. Головна цінність — вони вже готові до українських реалій.
Отримання коштів від подібних організацій має чимало переваг:
- це дійсно дешеві гроші — близько 6–7% річних у валюті;
- можливий строк залучення кредиту — до 10 років;
- на період реалізації проекту можливо отримати кредитні канікули;
- іміджеві дивіденди для позичальника, що покращують його репутацію перед партнерами, посилюють позицію компанії.
У зв’язку з президентськими виборами, що наближаються, надзвичайно важливе питання майбутнього валютного курсу. Багато спеціалістів сходяться в думці, що нашу країну очікує падіння курсу гривні, а його розмір буде залежати від численних економічних і політичних факторів. І потенційний позичальник повинен враховувати цей фактор, приймаючи рішення про залучення фінансування від міжнародних організацій. Адже дешеві гроші доступні виключно в іноземній валюті. Крім того, через подібні ризики пріоритет віддається компаніям з валютною виручкою, достатньою для покриття кредиту.
Таким чином, подібні кредити найбільш доступні для компаній з експорторієнтованих галузей: агропромислової, інфраструктурної тощо.
ДОСВІД КРАЩИХ
Одним із прикладів проекту із залученням іноземних коштів є досвід українського холдингу OREXIM Group. Компанія взяла кредит від Чорноморського банку торгівлі та розвитку (Греція) у розмірі 31 млн євро. Кількома роками раніше холдинг OREXIM Group, провідний експортер та портовий оператор України, запланував модернізацію власного зернового терміналу в Миколаївському морському порту, щоб збільшити потужності зберігання із 60 000 т до 141 000 т. Оновлений термінал повинен стати одним з наймасштабніших сучасних комплексів з перевалки насипних культур. Це забезпечить українським агропромисловим компаніям доступ на міжнародні ринки, буде сприяти регіональному та національному розвитку сільськогосподарського сектора країни.
Оскільки подібний проект вимагає чималих інвестицій, менеджмент OREXIM Group за сприяння компанії Capital Times, що виступила фінансовим радником Групи, прийняв рішення про пошук іноземного партнера для реалізації такого масштабного проекту.
Про свій досвід у залученні фінансування від міжнародних організацій та про основні вимоги до потенційного позичальника розповів керуючий партнер Capital Times Сергій Гончаревич.
«У процесі пошуку відповідного партнера наша команда проаналізувала всі доступні на той момент опції фінансування, — ділиться він. — Найбільш привабливою з усіх точок зору виявилася пропозиція Чорноморського банку торгівлі та розвитку (Греція), який запропонував необхідне фінансування строком на сім років під відсоток, набагато нижчий, ніж пропозиції українських банків. За нашими підрахунками, різниця між фактично отриманою ставкою та пропонованою в Україні дозволить OREXIM Group щорічно економити близько мільйона євро за кожен рік користування кредитом».
Яким же саме вимогам повинна відповідати компанія, що залучає кошти? Серед них — наявність міжнародного аудиту, корпоративна прозорість, відповідність фінансовим вимогам, наявність позикового майна тощо.
Тільки компанії з високою надійністю можуть претендувати на кредит. У випадку позитивного рішення на початковому етапі проводиться юридична експертиза. До неї залучаються незалежні консультанти з різних сфер та навіть країн, які проводять всебічний аудит.
Необхідно бути готовим до того, що будуть оцінювати такі показники, як розмір вкладу клієнта у проект, достатність бюджету, строки реалізації проекту і навіть здатність команди реалізувати його. Тож сильний і злагоджений колектив буде перевагою.
Кредитор обов’язково досліджує глибину опрацювання проекту, в тому числі й з боку ринку — чи є попит на продукцію та послуги, який прогноз його збереження, яка ціна, хто клієнти та інші подібні аспекти. Особливу увагу необхідно приділити екологічній складовій та соціальному значенню проекту. Усе це підвищить довіру міжнародних організацій.
У випадку з OREXIM Group одним з головних важелів впливу на позитивне рішення стала наявність в активі новозбудованого високотехнологічного терміналу перевалки рослинних олій «Евері». Комплекс оснащений дорогою імпортною технікою, й це продемонструвало серйозний підхід компанії, високі стандарти якості та довгострокові плани.
Аграрний сектор залишається одним з найрозвинутіших та інвестиційно привабливих в Україні. Як показує практика, залучити довгострокові та дешеві гроші цілком реально. І головним питанням залишається бажання компанії розвиватися, її готовність задовольняти жорсткі вимоги кредиторів.
Незважаючи на всі складнощі як самого процесу залучення кредиту від міжнародних організацій, так і ситуації всередині країни, подібне партнерство дає величезні переваги для будь-якої компанії. Експерти Capital Times не сумніваються, що найближчими роками подібних кредитів стане ще більше. Але для цього кожній компанії потрібно пройти тривалий шлях власних реформ, аби відповідати високим вимогам до фінансової та корпоративної прозорості.
Текст: Андрій Петров
