Засіки НацБанку: Чи дійсно в послабленні гривні є провина аграріїв
І чи настільки впливовим на валютному ринку країни є «тіньовий» АПК
Аграрії зібрали вже майже дві третини зернових і готуються виходити з ними на експорт. Цього року активна фаза збору врожаю збіглася з девальвацією гривні: якщо на 17 липня обмінний курс становив 26,20 грн/дол., то на 11 вересня він вже сягнув 28,20 грн/дол.
Відповідальність за ослаблення національної валюти фінансова влада країни поспішила покласти на агросектор, назвавши це явище «сезонним» і прив’язавши його до експортної активності в АПК. Заступник голови Національного банку України Олег Чурій неодноразово заявляв, що сільське господарство має суттєвий вплив на динаміку курсу гривні, оскільки частка агропродукції в загальному обсязі експорту, за оцінкою Нацбанку, становить 45%.
Крім того, на думку Олега Чурія, на девальвацію гривні «працює» тіньова частина агробізнесу – фермерські господарства й агропідприємства, які торгують із зарубіжжям за готівку. «Це повністю «чорна» економіка, яка працює за готівковий долар, і ми чітко бачили її вплив у липні місяці, коли банки з нетто-покупців іноземної валюти перетворилися на нетто-продавців, і це співпало з початком сільськогосподарського сезону», – сказав він.
iAgro вирішив дізнатися думку експертів, наскільки сильно агросектор впливає на курс нацвалюти, чи можна чекати зміцнення гривні в період активного експорту зернових, і, відповідно, припливу іноземної валюти в країну, і чи дійсно роль «тіньового» аграрного сектора настільки значуща для валютного ринку.
Ерік Найман, співзасновник Hugs fund:
Аграрний сектор позитивно впливає на зовнішньоторговельний баланс України, але його частку можна оцінити в розмірі 20-25% від усієї валюти, яка заходить в Україну. Тому що є ще валюта, яку аграрії витрачають, купуючи насіння, дизельне паливо, хімікати. Майже все це – імпорт. Залежність між аграрним сектором та курсом гривні достатньо висока.
Я вважаю, що вся валюта від продажу зерна на експорт піде в «засіки» Нацбанку та Мінфіну. Плюс – [дістанеться] «Нафтогазу», якому потрібно багато коштів для купівлі імпортного газу. Тому я б не робив ставку на якесь істотне зміцнення гривні. В найкращому випадку, вона залишиться стабільною. І це можна буде вважати вже великим успіхом.
Нацбанк, вірогідно, надто перебільшує вплив «тіньового» агроринку на валютний ринок, тому що в будь-якому випадку аграрна продукція є валютною цінністю, валютним активом. І ця валюта так чи інакше заходить в країну, в готівковій формі чи безготівковій – це вже вторинне.
«Сипляться» валюти всіх країн, що розвиваються. Більш-менш стабільно тримається китайський юань, але він може в будь-який момент стрімко подешевшати. І Україна, як країна с великими боргами і слабкими валютними резервами, звичайно, є дуже вразливою до зовнішніх шоків. І гривня не може в таких умовах ігнорувати глобальне зміцнення долара.
Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій, ICU:
Великі експортери аграрної продукції є одними з ключових гравців на українському валютному ринку і можуть значно впливати на курс гривні. Наприклад, це має місце у період весняно-польових робіт, коли експортерам потрібна національна валютна для поповнення оборотних коштів.
Відвантаження зерна на експорт може дати додаткову підтримку гривні, але експортери скоріш за все намагатимуться притримувати валюту у себе.
Криза довіри до фінансових інструментів висхідних країн далася взнаки і українському валютному ринку, оскільки брак валютних залучень, а також вихід інвесторів з українських гривневих облігацій створив достатнє напруження на ринку. В результаті, очікування девальвації значно перевищили ефект від темпу експорту зернових.
Євгенія Охтирко, економічний аналітик Concorde Capital:
Обмінний курс – це функція багатьох факторів, але за інших рівних умов зростання експорту аграрної продукції дійсно сприяє зміцненню національної валюти.
У жовтні-грудні, коли традиційно відвантажуються рекордні щомісячні обсяги зерна, можливі інші чинники, які нівелюватимуть позитивний вплив збільшення виручки від експортних продажів продукції АПК. Уповільнюються темпи зростання інших важливих статей експорту (зокрема, металургії та машинобудування), можливе зростання енергетичного імпорту. Нарешті, ймовірні коливання у притоку і відтоку валюти за фінансовим рахунком.
Скоріш за все, припущення НБУ про вплив агросектора базується на тому, що готівковий попит на валюту зріс, і при цьому таке зростання не пояснюється офіційною статистикою зовнішніх рахунків (експорту та імпорту). Втім, це не обов’язково лише агросектор. Адже важко пояснити, чому саме цього літа мав зрости попит на готівкову валюту з боку саме агросектору, адже суттєвих змін у діяльності АПК упродовж цього року не відбувалося. І аргументів на користь збільшення його тінізації ми не бачимо. Цілком імовірно, що зростання попиту на валюту у другій половині літа було спричинене спробою імпортерів запастися валютою та імпортними товарами перед очікуваним сезонним ослабленням гривні.
Відтік капіталу з ринків, що розвиваються, навряд чи серйозно зачепив Україну – тут особливо не було чому витікати. Так, були продажі ОВДП нерезидентами (але це були передбачувані виплати), був вивід дивідендів за кордон (але контрольований нацбанком), та про серйозний вивід інвестицій не йшлося. Крім того, попит на валюту в Україні почав зростати вже з початку літа. Ймовірно, зросла його спекулятивна складова, у тому числі – через невизначеність щодо траншу МВФ, а отже – й майбутнього гривні. Частково – через можливі негативні очікування по гривні у зв’язку з девальвацією валют країн-сусідів. У липні суттєво прискорилися темпи зростання імпорту. Вірогідно, це сталося через активні дії імпортерів, які закупляли товар, не чекаючи сезонного зниження курсу гривні. А от надходження валюти (в тому числі від експорту) зростали меншими темпами.
