Жито - наступна після пшениці культура, борошно з якого придатне для випічки хліба. Наділене особливим смаком і ароматом воно поступається за якістю, засвоюваності людським організмом лише пшеничному. Застосовується активно у виробництві квасу, спирту і крохмалю. Знаходиться в переліку пріоритетних хлібних злаків, особливо в районах з обмеженим культивуванням пшениці. Ціна на жито безпосередньо залежить від світових обсягів зібраного врожаю, логістичної складової, курсу валют.
Класифікується зерно за такими видами:
- Вавилове
- Африканське
- Гірське
- Лісове або дике
- Державине
- Анатолійське
- Secale ciliatiglume, переважно культивоване в Ірані, Туреччині, Іраку
- Бур'яново-польове
- Посівне
Найбільш затребуваними сортами серед озимих є:
- Татарський
- Саратовський 7
- Естафета Татарстану
- Безенчуцький 87
Серед ярих:
- Онохойський
- Вятка
Житні зерна за внутрішньою будовою схожі з пшеничними, але при аналогічній вазі перевищують їх по площі поверхні в 1,6 раза, і характеризується великою кількістю оболонок. Жито наділене відмінними сидеративними якостями, причому це властиво і озимим сортам, і яровим.
Особливістю, що надає культурі універсальності, є невибагливість до складу та структури грунту. Безпосередньо коренева система жита досить легко переносить холод, внаслідок чого, на зиму культуру не скошують.
Так як вирощування культури сильно висушує грунт, то в районах з низькими осадками вона потребує додаткового поливу.
Вважається серед всіх злакових найбільш цінною за своїм складом корисних речовин.
У структурі зерна такі вітаміни і корисні речовини:
• вітаміни групи В, які активізують обмінні процеси, зміцнюють імунітет і запобігають старінню
• А і РР, що зберігають структурну клітинну цілісність і захищають від передчасного старіння
• мікро- та макроелементи
• амінокислоти (особливо треонин і лізин), які беруть участь в зростанні тканин і їх відновленні
• білки - альбумін, гліадин, глобулін, глютелін
• вуглеводи (55-60% від загального обсягу), понад 50% яких - представляють крохмаль
• цукор у великій кількості
• кислота фолієва, яка впливає на організм загально укріплюючи його, підтримуючи роботу серцево-судинної системи
• жири, що знаходяться, як правило, в зародку і алейроновому шарі - до 2% від ваги зерна
Злакова культура характеризується в цілому неоднозначною внутрішньою структурою, яка залежить від багатьох факторів, з огляду на це зерна класифікуються на щуплі, середні і повні. Останні - наділені максимальною концентрацією крохмалю, щуплі - жирами, клітковиною, зольними компонентами і білками.
Вміст корисних компонентів в зерні жита і продуктах з даного злаку сприятливо впливають на людський організм: тонізують і стабілізують ЦНС, беруть участь в кровотворенні, регенерують шкіру і підтримують її здоровий вигляд, сприяють інтенсивності та ефективності обмінних процесів, підтримують імунну систему, протидіють старінню, у зв'язку з цим жито виступає в якості «вітаміну молодості», високий відсоток селену в культурі відносить її до потужних антиканцерогенних засобів. Також нормалізують рівень гемоглобіну в крові, і запобігають захворюванням серцево-судинної системи. Підвищують ефективність мозкового процесу, уважність, реакції, стимулюючи активність імпульсів, зміцнюють кісткову систему і зуби, беруть участь в подачі кисню. Високий відсоток харчових волокон допомагає ефективно очищати шлунково-кишковий тракт, формуючи внаслідок розбухання волокнисту щільну "щітку", яка покращує засвоюваність і роботу м'язів, підсилює кровопостачання.
Найбільшим виробником цієї зернової культури залишається Німеччина, далі позиції займають Польща і Росія. Саме ці країни, згідно зі статистикою, вирощують в рік понад 100 тисяч тонн жита.
Після лідерів - країн в списку виробників даного злаку: Туреччина, Данія, Канада, Китай, Іспанія.
Передбачається, що ситуація, що склалася в найближчому майбутньому не зазнає особливих змін і лідерство міцно залишиться за перерахованими вище країнами.
Ціна на жито в даних країнах буде залежати і від дефіциту жита на внутрішньому ринку. Аналіз середньорічних показників більш точно виявляє внутрішні потреби і відображає тенденції ринку. В цілому очікується що, високий ціновий рівень підвищить інвестиційну привабливість вирощування жита.
Офіційна інформація, озвучена в Україні за результатами минулого року, свідчить, що з країни було експортовано 25 тис. тонн жита, що в чотири рази вище від показника 2016 року. При цьому стабільні щомісячні відвантаження були зафіксовані лише в березні 2017 року. Основними покупцями стали країни ЄС, переважно, Польща, незважаючи на свої провідні позиції (32% загального експортного обсягу) і Іспанія (18%). Досить об'ємні партії зерна були відправлені до Індонезії (15%) і Бангладешу (17%).
Відвантаження органічної зернової, здійснювалося найбільше в Швейцарію (від загального обсягу - 49%) і Австрію (25%).
Ціни на жито, як і більш детальна інформація, представлені на сайті «Трипілля».