До заходів із обмеження експорту зерна вже вдались основні світові виробники, повідомляє Deutsche Welle.
Світова криза 2020 року, викликана епідемією COVID-19, призвела до того, що у світі почав зростати продовольчий націоналізм. Через поширення вірусу понад 2,5 мільярда осіб сидять на карантині, а панічні настрої підштовхнули споживчий попит на основні продукти харчування до зростання. Уряди багатьох країн-експортерів уже обмежили чи розглядають можливість обмеження експорту продовольства, що відіб'ється у першу чергу на найбідніших країнах світу.
Залежні від імпорту харчів країни охопить хвиля заворушень та політичної нестабільності унаслідок дефіциту продуктів та зростання цін. Експерти побоюються, що обмеження на експорт пшениці та пшеничного борошна можуть призвести до зростання цін на такі предмети першої необхідності, як хліб, що може привести до летального результату для багатьох бідних країн Африки, які покладаються на імпортні харчові продукти. Відомо, що високі ціни на хліб викликали заворушення і викликали політичну нестабільність, особливо в Африці.
DW наводить список країн, які скоротили або перебувають у процесі обмеження експорту основних харчових продуктів для забезпечення стабільних постачаннь для своїх громадян по мірі подальшого поширення пандемії.
Зокрема, пропозицію обмежити експорт пшениці розглядають в уряді Російської Федерації - основного постачальника даної продукції у світі.
Уряд України також тримає на контролі ситуацію зі зростанням попиту на хліб та борошно, щоб вчасно відреагувати та вжити обмежувальних заходів, якщо це буде потрібно.
Казахстан заборонив експорт пшеничного борошна, гречки, цукру, соняшникової олії та деяких овочів, включаючи моркву і картоплю.
В'єтнам тимчасово призупинив дію нових контрактів на експорт рису. Третій за величиною експортер рису у світі заявив, що з'ясовує, чи достатньо у нього внутрішніх запасів для боротьби з пандемією.
Сербія заборонила вивіз соняшникової олії в якості запобіжного заходу.
