Ця весна виявилася надзвичайно випробувальною для українських аграріїв. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко розповів, що через затяжні дощі, нічні заморозки та невизначеність торговельних умов з ЄС фермери були змушені кардинально переглядати свої плани.
За його словами, у 2024-му Україна зібрала 37,4 млн тонн пшениці, а нині прогнози опустилися до рівня близько 20 млн тонн — майже вдвічі менше.
«Заморозки потрапили у критичний період росту, а постійні опади унеможливили вчасне внесення добрив і обробку полів. Від цього постраждали і кількість, і якість зерна», — пояснив Козаченко.
Через погодні аномалії навіть збережене зерно може не відповідати стандартам для помолу, і фермери ризикують не відшкодувати витрат на посівну. Щоб задовольнити внутрішній попит на борошно, Україні доведеться імпортувати готову продукцію або шукати надійніші зарубіжні ринки.
Попри складнощі, Україна все ще в десятці світових виробників пшениці, але повернення до топ-5 стає малоймовірним.
«Глобальне потепління дає про себе знати сильніше за будь-які агрокліматичні ризики минулих років, а логістичні й фінансові обмеження тільки посилюють проблему», — зауважив експерт.
Окремий виклик — нові торговельні правила з ЄС. До 5 червня діяли автономні преференції, що дозволяли експортувати пшеницю без мит. Нині ж квоти скоротили вдвічі, а перелік обмежених товарів розширився. Водночас Польща продовжує ускладнювати рух української агровиробничої продукції через свої блокпости.
Аби компенсувати втрати європейських ринків, аграрії шукають нові напрямки збуту: Близький Схід, Африка, Азія. Проте й вони не позбавлені складнощів з логістикою, страховими ризиками й гарантіями оплати.
Для стабільного розвитку сільського господарства, вважає Козаченко, Україні потрібні інвестиції обсягом близько 50 млрд дол. Ідеться не лише про закупівлю техніки, а й про розвиток переробки: у країні є можливості для виробництва не тільки зерна, а й цінних харчових добавок, амінокислот тощо.
«Якщо модернізувати галузь і вкласти кошти в глибоку переробку, ми повернемо собі статус “житниці світу”», — підкреслив президент аграрної конфедерації.
