На Україну вже наступного десятиліття може обрушитися серйозна водна криза: нестача води, а в окремих містах навіть погодинний графік її подачі — не виключені сценарії. Про це попереджає голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
За його словами, нині ми посідаємо лише 23–24-те місце у світі за рівнем водозабезпечення та залишаємося найгіршими в Європі. Водночас близько двох третин питної води країна отримує з річок, витоки яких лежать за кордоном. Найбільш вразливим з точки зору водопостачання залишатиметься південь, зокрема Одещина, залежна від Дністра. Будь-які політичні чи кліматичні зміни у верхній течії цієї річки можуть призвести до різкого скорочення доступних обсягів води, адже у першу чергу власні потреби задовольнятимуть регіони вище за течією.
Паралельно в Україні відчутно падають запаси підземних вод: дощі вже не встигають поповнювати водоносні горизонти, тож криниці й природні джерела, особливо в Одеській області та навколо неї, пересихають. Отримувати воду з-під землі стає дедалі складніше, зазначає Сухомлин.
Не менш болючою є й якість води: лише 32 % стічних вод національних очисних систем проходять повну фільтрацію, через що забруднені стоки потрапляють у водозабірні джерела й підвищують витрати на доочищення питної води.
Частково розв’язати проблему має новий Миколаївський водогін, запуск якого заплановано на серпень 2025 року. Проте без комплексного, системного підходу — створення єдиного національного центру управління водними ресурсами та включення цієї теми в стратегію національної безпеки — загроза «водного голоду» лише зростатиме.
