Ринок кукурудзи в Україні перенасичений. Фермери не зможуть продати її вигідно.

За прогнозами, Україна зможе поставити на світовий ринок рекордний обсяг кукурудзи нового врожаю. Але велике виробництво культури посилить конкуренцію між основними експортерами кукурудзи і спричинить зниження глобальних цін на неї. Напередодні листопада Міністерство аграрної політики та продовольства України вчергове переглянуло оцінку валового збору зернових культур у бік збільшення. Як заявив перший заступник міністра Максим Мартинюк, за […]

За прогнозами, Україна зможе поставити на світовий ринок рекордний обсяг кукурудзи нового врожаю. Але велике виробництво культури посилить конкуренцію між основними експортерами кукурудзи і спричинить зниження глобальних цін на неї.

Напередодні листопада Міністерство аграрної політики та продовольства України вчергове переглянуло оцінку валового збору зернових культур у бік збільшення. Як заявив перший заступник міністра Максим Мартинюк, за даними мініс­терства, збір сягатиме 64 млн т, що є другим за величиною показником після позаторішнього рекордного врожаю у 66 млн т. Попередній прогноз Мініс­терства агрополітики — 63,1 млн т усіх зернових культур.

При цьому сумарний експорт зернових, за словами Мартинюка, може становити близько 42,5 млн т, якщо транспортний монополіст країни — «Укрзалізниця» впорається з оперативним вирішенням логістичних питань і зможе забезпечити своєчасну і ритмічну доставку зерна на морські портові термінали. Якщо залізничники зможуть вирішити пробле­му дефіциту зерновозів і локомотивної тяги, то за валютну виручку в аграр­ному сегменті можна не турбуватися, підкреслив Мартинюк.

У середині листопада «Укрзалізниця» нарешті оприлюднила «Постанційний План відправлення зерна та продук­тів помелу на листопад та грудень 2018 року з урахуванням можливих тягових потужностей ПАТ «Укрзалізни­ця». Згідно з планом монополіст взяв на себе відповідальність за тран­спортування 6,45 млн т зернових як для експортного ринку (тобто логістика у морські порти), так і в рамках вико­нання внутрішніх замовлень.

Суто експортні партії за два останні місяці 2018 року становитимуть близько 5,35 млн т зерна, або приблизно 12,6% від прогнозованої Мінагрополітики цифри.

Але внутрішні логістичні проблеми ста­нуть лише частиною головоломки, яку доведеться складати українським трей­дерам, — конкуренція на глобальних ринках сільськогосподарської продукції зростає, і кожен черговий прогноз, які роблять провідні фахівці світу, лише додає головного болю вітчизняним експортерам.

У листопаді у черговій доповіді Між­народної ради по зерну (IGC) оцінки глобального виробництва зерна були знову суттєво переглянуті у бік збіль­шення.

Зокрема, оцінка світового виробництва всіх видів зерна (пшениця і кормове зерно) у 2018/2019 маркетинговому році збільшена у порівнянні з прогнозом минулого місяця на 9 млн т. Причиною збільшення стало передусім отримання нових даних про розміри валового збо­ру в Китайській Народній Республіці.

Остаточні цифри листопада такі: гло­бальне виробництво зернових очіку­ється у поточному маркетинговому році на рівні 2081 млн т (попередня оцінка — 2071 млн т). А світовий обсяг торгівлі зерном, на думку IGC, має залишитися без змін — 369 млн т (ніякого парадоксу тут немає — про це трохи пізніше).

Також IGC переглянула загальне ви­робництво й окремих культур. Так, збір пшениці у 2018/2019 маркетинговому році зросте, згідно з новим прогнозом, з 717 млн т до 729 млн т за одночасного зниження світового «пшеничного трей­дингу» — зі 173 млн т до 172 млн т.

Як пояснюють у Міжнародній раді по зерну, оцінки пшениці були підвище­ні після отримання остаточних даних про виробництво культури в ЄС, Росії та Алжирі (зростання у порівнянні з жов­тневим звітом). Водночас вкотре були знижені оцінки пропозиції цього виду зерна з боку Аргентини та Австралії.

«Підвищення прогнозу пропозиції лише частково покривається ростом показни­ка споживання. Як наслідок — глобальні резерви мають скоротитися другий рік поспіль (цього разу на 57 млн т), передусім за рахунок спаду пропозиції в основних експортерів (мінус 37 млн). Загальні ж показники торгівлі з минуло­го місяця не змінилися, оскільки скоро­чення по пшениці, ячменю і сорго буде компенсоване зростанням пропо­зиції й експорту кукурудзи», — відзна­чається у документі Міжнародної ради по зерну.

Більш детальну інформацію щодо про­цесів світового ринку аграрної продукції містить черговий звіт Департаменту сільського господарства США (USDA). За листопадовим прогнозом американ­ських фахівців, глобальне постачання пшениці на 2018/2019 маркетинговий рік збільшене у порівнянні з попереднім звітом USDA на 6,7 млн т.

Більшість цих змін обумовлена онов­леними даними про виробництво, оприлюдненими China NBS, у яких взагалі була переглянута інформація про рівень виробництва культури у КНР у період з 2007/2008 по 2017/2018 маркетингові роки і внесені уточнення щодо виробничого прогнозу Китаю на 2018/2019 маркетинговий рік (China NBS — Національне бюро статистики, яке підпорядковане безпосередньо Державній раді КНР і займається збо­ром та публікацією статистичних даних, що стосуються економіки, населення та суспільства Китайської Народної Рес­публіки на національному та місцевому рівнях). 

Але тут є одна особливість — перегляд врожайності чи показників валового збору у Китайській Народній Республіці впливає хіба що на загальну оцінку гло­бального виробництва зерна і особливо не відображається на самому світовому ринку, адже все зерно, яке виробля­ється у Китаї, у Китаї ж і споживається. КНР для світових експортерів дуже цікава з точки зору можливих поставок, а ось збільшення виробництва пшениці безпосередньо у Китаї великого зна­чення не набуває. Тому, як підкреслено у звіті USDA, вплив на кон’юнктуру буде мати зниження прогнозу виробництва пшениці в Ав­стралії на 1 млн т — до 17,5 млн т (з від­повідним зниженням оцінки експорту до 11,5 млн т). Крім того, внаслідок посух меншим виявився врожай пшени­ці у Марокко і Пакистані — на 0,9 млн т і 0,8 млн т відповідно.

Окремо було відзначене і знижен­ня валового збору пшениці в Україні на 0,5 млн т — до 25 млн т. Але, як прогнозують у USDA, це не повинно відобразитися на позиції України як од­ного зі світових експортерів пшениці — загальна цифра прогнозу українського експорту у 2018/2019 маркетинговому році залишилася незмінною, на рівні 16,5 млн т.

При цьому в USDA вкотре підвищили оцінку глобального валового збору всіх видів фуражного зерна — до 1373 млн т (майже на 30 млн т більше порівняно з оцінкою місять тому). Втім, підставою для такого збільшення стала знову-таки корекція інформації, що поступає від Національне бюро статистики Китаю.

 

Окрім Китаю збільшення виробництва кукурудзи прогнозується для України, Аргентини, Кенії, Молдови та Росії. Од­ночасно негативні оцінки були висунуті щодо збору кукурудзи в ЄС, зокрема для Угорщини, Польщі та Німеччини.

Досить суттєво були переглянуті у бік збільшення показники по куку­рудзі для України. За листопадовим прогнозом американських фахів­ців, валовий збір культури в Україні становитиме 33,5 млн т (попередня оцінка — 31 млн т), а очікуваний обсяг українського експорту повинен сягнути 27 млн т (прогноз жовтня — 25 млн т). Також, як зазначено у звіті, більшим, ніж очікувалося, буде експорт українського фуражного ячменю, зокрема до Саудів­ської Аравії.

У цілому ж, як написано вже у звіті Між­народної ради по зерну, світова торгів­ля зерновими збільшиться за обсягами (що спостерігається вже шостий рік поспіль) і сягне чергової рекордної по­значки. Насамперед у Раді це пов’язу­ють з ростом продажів кукурудзи, який спостерігається вже останні 10 років.

Разом з тим відвантаження пшениці бу­дуть зберігатися на високому рівні, хоча він і буде дещо нижчим за минулоріч­ний (великий вплив на це мала посуха весни і початку літа цього року у Пів­нічній півкулі, особливо у країнах ЄС). Також високий попит буде зберігатися на фуражний ячмінь, і його продажі можуть сягнути нового піку.

Таким чином, прогнози двох автори­тетних джерел, хоча дещо і різняться за конкретними цифрами, повністю збігаються у частині майбутніх трендів світового ринку сільськогосподарської продукції.

Якщо резюмувати частину поточних прогнозів на короткострокову пер­спективу, можна відзначити очікуване надвелике напруження на глобальному ринку кукурудзи — зростаючий попит не в змозі повністю «нейтралізувати» велике збільшення пропозиції з боку основних країн-експортерів, до яких належить і Україна.

 

Тому для українських фермерів буде складно продати рекордний врожай кукурудзи за вигідними цінами.

З огляду на це, трохи забігаючи наперед, Міжнародна рада по зер­ну вже прогнозує, що у наступному 2019/2020 маркетинговому році відбу­деться розширення площ під пшени­цею, що буде першим приростом за ос­танні чотири роки. Однак, застерігають фахівці Ради, очікуваного збільшення може виявитися недостатньо з огляду на несприятливі для пшениці погодні умови у період ранньої вегетації в дея­ких регіонах ЄС, РФ і Україні.

Звісно, зараз вся увага прикута до по­дій, що відбуваються на світовому ринку сої, — адже від вирішення суперечки між КНР і США залежить майбутнє не тільки ринку олійних і рослинної олії, а й кон’юнктура всіх інших сільсько­господарських ринків. Як перший наслідок вже можна назвати прогноз про зменшення площ посівів під ріпаком у ЄС, що прогнозується IGC вже у наступному сезоні, — площі будуть віддані, скоріш за все, під культи­вацію пшениці та ячменю.

При цьому, як зазначає у своєму звіті USDA, прогноз виробництва сої у США зараз знижено на 90 млн бушелів за ра­хунок зменшення збору у штатах Айова та Іллінойс.

А в цілому на світовому ринку олійних культур у 2018/2019 маркетинговому році USDA передбачає зниження вироб­ництва й експорту соєвих бобів, ба­вовняного горіха, арахісу та ріпака. Це буде частково компенсовано за рахунок збільшення постачання соняшника та соняшникової олії, насамперед з боку України.

І знову повернемося до прогнозу Міжнародної ради по зерну — в частині попередніх оцінок постачання кукурудзи у наступному 2019/2020 маркетингово­му році.

Аналітики сільськогосподарського ринку вже відмічають, що підключен­ня до соєвої війни між США і Китаєм південноамериканських сільгоспви­робників здатне внести дуже серйозні корективи у глобальний аграрний ринок у цілому.

Так, намагання Бразилії та Аргентини замістити на китайському ринку сої постачальників із США технологічно приводить до збільшення пропозиції не тільки олійної культури, а й кукуру­дзи. Ранні строки збирання сої дозво­лять засіяти кукурудзу у вологий період і збільшити її врожайність.

До того ж американські аналітики вже прорахували, що фермери США будуть вимушені частково замістити у сівозміні сою на кукурудзу — виробництво остан­ньої у США може зрости на 38 млн т.

Однак, у листопадових звітах поміт­них змін поки не відбулося — оцінки прогнозу експорту кукурудзи з Бразилії та Аргентини поки збережені на рівні жовтневих. Щоправда, у IGC прямо вказують, що прогноз має приблизний характер і буде переглядатися вже найближчим часом.

«Хоча посівна кампанія в Бразилії йде повним ходом, перспективи по Півден­ній півкулі на даному етапі, як і раніше, носять попередній характер. Світове споживання повинно залишитися в рам­ках підвищувального тренду, з огляду на попит в глобальних секторах кормо­вого, продовольчого та промислового використання, а зростаючі резерви в основних експортерах, головним чи­ном у США, згідно з прогнозом, забез­печать збільшення перехідних запасів сої на кінець сезону майже на 30%», — зазначено у звіті IGC. Така оцінка дана і перспективам експорту кукурудзи з латиноамериканських країн.

Можливо, вже через місяць українські аграрії отримають більш чітку картину для планування сівозміни майбутньої весни.

 

---

Источник